Діоксан

Діоксан (CAS 123-91-1) — насичений циклічний аліфатичний ефір, прозора рідина із запахом ефіру, легкозаймиста, вибухонебезпечна. Випари є важчими від повітря. Використовується як розчинник і стабілізатор для хлорованих розчинників, особливо трихлоретану. Подразнює кон'юнктиви та слизові оболонки, а також пригнічує ЦНС, може пошкоджувати печінку та нирки.

Фармакокінетика та метаболізм

Легко всмоктується із вдихуваного повітря, та виводиться майже виключно із видихуваним повітрям, а також в мінімальних кількостях із сечею. Незначна кількість всмоктується через шкіру. Інформація про всмоктування у людей після прийому всередину відсутня. Не метаболізується. Аспірація шлункового вмісту із рідким діоксаном може викликати тяжке пошкодження легень.

Токсичність

Концентрація в повітрі >150 мд спричиняє незначне подразнення кон'юнктив та слизових оболонок, >550 мд — значне подразнення, >1600 мд — небезпечне подразнення кон'юнктив та слизових оболонок, а також ймовірне тяжке пошкодження легень, головного мозку, печінки та нирок. Описано декілька летальних випадків. Ймовірно має канцерогенні властивості (професійна експозиція).

Клінічна картина

Симптоми: подразнення кон'юнктив (сльозотеча) та слизових оболонок, кашель, нудота, блювання, головний біль та запаморочення, порушення рівноваги та свідомості аж до коми, симптоми пошкодження печінки.

Діагностика

Рекомендовані дослідження: визначення АСТ, АЛТ та білірубіну сироватки; протромбіновий індекс.

Лікування

Як при отруєнні ацетоном – розд. XIII.C.10.1.