Трихлоретилен (CAS 79-01-8) — це органічний розчинник, що застосовується в промисловості та домашньому господарстві як компонент миючих та відбілюючих засобів.
Має анестезуючу дію, сенсибілізує серце до катехоламінів, аритмогенний. Може пошкоджувати печінку і нирки.
Фармакокінетика та метаболізм
Дуже швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Також всмоктується із вдихуваного повітря та через шкіру. Накопичується в жировій тканині та головному мозку. Vd — 10 л/кг маси тіла. Основні метаболіти (трихлоретан, хлороформ, моно- та трихлороцтова кислота) екскретуються в основному із сечею. Приблизно 2 % трихлоретилену виводяться в незміненій формі із видихуваним повітрям t0,5 — 3–30 год.
Токсичність
Пероральна летальна доза становить 3–5 мл/кг. Концентрація випарів у повітрі >2000 мд викликає поверхневу анестезію, а вищі концентрації — запаморочення, порушення рівноваги, нудоту, сонливість та кому. Поріг виявлення: 20–80 мд.
Клінічна картина
Симптоми отруєння: нудота, блювання, діарея (призводить до хімічних опіків перианальної ділянки), запаморочення, порушення рівноваги, порушення мови, атаксія, ейфорія, сонливість, кома, судоми, порушення дихання, шлуночкові аритмії, олігурія, шок; підвищення активності амінотрансфераз, концентрації сечовини, креатиніну.
Діагностика
Рекомендовані дослідження: концентрація трихлоретилену у крові, трихлороцтової кислоти в сечі (маркер отруєння), газометрія артеріальної крові, визначення концентрації калію, сечовини, креатиніну та амінотрансфераз в сироватці.
Лікування
Як при отруєнні толуолом — розд. XIII.C.10.3.
Необхідний моніторинг основних функцій організму, а також пульсоксиметрії протягом ≥24 год.