Оксид вуглецю (CAS 630-08-0; чадний газ) утворюється у результаті неповного згорання природного газу (також бутану або пропану з балону) у несправних пальниках (в основному, у газових колонках) або у погано провітрюваних приміщеннях, а також при згоранні вугілля, коксу або нафти у печах (а також дров у камінах) з несправними димоходами. Під час пожежі люди частіше гинуть від отруєння димом, який є сумішшю різних газів (чадного газу, ціанідів, оксидів сірки, азоту), ніж від полум'я.
CO з'єднується з гемоглобіном (у 250 разів легше, ніж кисень), замінюючи гемоглобін у карбоксигемоглобін (HbCO), який не здатен транспортувати кисень і в такий спосіб призводить до тканинної гіпоксії. Крім того, він зв'язується в клітинах з цитохромоксидазою, що погіршує транспорт електронів у дихальному ланцюзі і призводить до утворення вільних радикалів, які пошкоджують мембранні структури клітин.
Кінетика і метаболізм
Всмоктується і виводиться в легенях. t0,5 — 4–6 год, при диханні 100% киснем — 40–90 хв, у гіпербаричній камері (3 абсолютні атмосфери [АТА] кисню) — 30 хв.
Токсичність
Смертельна доза залежить від концентрації СО в повітрі, яке вдихається, часу експозиції, дихальної активності (накопичення отрути); загрозу для життя складає концентрація 1000 часток на мільйон (0,1 %), концентрація 1500 ppm (0,15 %) швидко приводить до летального наслідку.
Клінічна картина
Симптоми отруєння: біль голови (найчастіше) і головокружіння, нудота, блювання, порушення рівноваги і орієнтації, слабкість, апатія, тахікардія, аритмії, падіння артеріального тиску, порушення свідомості аж до коми, судоми. Шкіра — зазвичай синьо-бліда, яскраво-червоне забарвлення спостерігається лише після смерті або при найтяжчих отруєннях. У людей із коронарною хворобою захворювання загострюється, іноді отруєння викликає інфаркт міокарда.
Діагностика
Рекомендовані дослідження: концентрація карбоксигемоглобіну (виражається як відсоток від загального гемоглобіну; не завжди дозволяє оцінити ступінь тяжкості отруєння; особливо якщо це складає <30 %; під час інтерпретації результатів слід брати до уваги час, який минув після евакуації потерпілого з токсичного вогнища, з урахуванням t0,5), концентрацію електролітів, сечовини і креатиніну у сироватці та глюкози в плазмі, при наявності ознак ішемії міокарда на ЕКГ або у пацієнтів із захворюванням серця в анамнезі — визначення концентрації маркерів пошкодження серцевого м'яза, оцінка неврологічного стану, психоневрологічне обстеження. Пульсоксиметрія має обмежену корисність, оскільки карбоксигемоглобін і оксигемоглобін мають схожі оптичні властивості (розд. II.B.3.2).
Лікування
1. Припиніть експозицію до CO та забезпечте безпеку: провітрювання приміщень та відключення доступу газу до пальника (колонки), евакуація потерпілого із зараженої атмосфери, переведення непритомного зі спонтанним диханням у безпечне положення та захист від переохолодження.
2. Антидот: кисень. Нормобаричну оксигенотерапію (кисень слід подавати через маску з резервуаром) слід застосовувати відразу, як тільки виникла підозра на отруєння чадним газом, також і на догоспітальному етапі. Продовження терапії у стаціонарі, з контролем лабораторних показників (аналіз газів артеріальної крові, концентрація лактату у сироватці крові, карбоксигемоглобін крові). У хворих із дихальною недостатністю необхідна штучна вентиляція легень з подачею 100 % кисню. При тяжких неврологічних порушеннях та відсутності клінічного поліпшення попри застосування нормобаричної оксигенотерапії необхідно розглянути можливість гіпербаричної оксигенотерапії (ГБО), за умови, що транспортування до барокамери не пов’язане з додатковою загрозою для життя пацієнта. Першy процедуру ГБО слід проводити до 6 год від моменту експозиції. Другy процедуру ГБО можна проводити тим пацієнтам, у яких, незважаючи на першу процедуру та лікування нормобаричним киснем, немає поліпшення або у них виникли додаткові серцево-судинні та/або неврологічні розлади. Проведення більше ніж 2-х процедур ГБО і їх проведення через 24 год після експозиції не виправдано. Гіпербаричну оксигенотерапію слід призначати вагітним із концентрацією COHb >25% (незалежно від клінічного стану), а при концентрації COHb >15 % — якщо зберігаються неврологічні та/або кардіологічні порушення.
3. Симптоматичне лікування: слід підтримувати базові функції організму і коригувати виникаючі порушення.
Ускладнення
1. Відтерміноване пошкодження ЦНС
Cпостерігається в ≤40% хворих після значної експозиції до чадного газу. Симптоми (порушення когнітивних функцій, зміни особистості, порушення мобільності, вогнищеві неврологічні дефіцити) з’являються через 3–240 днів (зазвичай ≈20 днів) після отруєння. Їх поява може бути незначно пов'язана з концентрацією HbCO, хоча зазвичай стосується пацієнтів із втратою свідомості в ході отруєння.
2. Пошкодження міокарда
Ознаки ішемії міокарда зустрічаються навіть у осіб без коронарної хвороби з отруєннями середнього або тяжкого ступеня (частота зустрічальності ≈30 %). У літніх людей і/або з підвищеним серцево-судинним ризиком може виникати інфаркт міокарда.