Отрута гадюки звичайної

Єдина отруйна змія в Польщі — гадюка звичайна (Vipera berus), коричнева або червоно-коричнева (іноді сіра або зеленувата), із зигзагоподібним малюнком уздовж тіла та характерним знаком на голові у формі літери H або X. .

Отрута її отруйних залоз містить, серед іншого, фосфатидази і гіалуронідази, які відповідають за перебіг інтоксикації. Гістамін, що виділяється фосфатидазою, викликає пошкодження капілярів, набряк підшкірної клітковини і падіння артеріального тиску. Отрута діє гемолітично, може викликати ураження нирок і геморагічний діатез.

Більшість укусів досить легкі — у 25% укушених взагалі не проявляється симптомів отруєння. У дітей і літніх людей укус може протікати тяжче. Менше 1% випадків закінчуються летально. Кожну укушену людину необхідно спостерігати в лікарні протягом ≥24 годин.

Клінічна картина

Симптоми отруєння:

1) на місці укусу утворюється невелика двоточкова рана, дистанція між отворами ≤8 мм. Рана сочиться, болюча, з припухлістю підшкірної тканини навколо неї (спочатку вона зазвичай незначна).

2) при більш важких отруєннях через кілька (зазвичай 2–3) годин з'являється значна припухлість в області укусу, іноді з болем у місцевих лімфатичних вузлах; швидке наростання набряку, що охоплює всю укушену кінцівку, а потім і значну ділянку всього тіла, є симптомом прямої загрози життю

3) рідко (кілька відсотків випадків), частіше у дітей виникають загальні симптоми — шок внаслідок анафілактичної або анафілактоїдної реакції, гемоліз (включаючи кровотечу з ясен, гематурія, екхімоз), гарячка, задишка (бронхоспазм, набряк легенів), біль у животі, блювота.

Діагностика

Рекомендовані аналізи: у разі генералізованих симптомів — морфологія крові, газометрія крові, концентрація креатинкінази, електролітів, сечовини та рівня креатиніну у сироватці, МНО, загальний аналіз сечі, ЕКГ.

Лікування

1. Детоксикація: немає можливості. Такі дії, як відсмоктування, розрізи та будь-які інші маніпуляції навколо рани, шкідливі. Рану необхідно промити, накрити стерильною марлею і знерухомити кінцівку.

2. Антидот: протиотруйна сироватка, яку слід вводити відповідно до рекомендацій виробника в/м або в/в, виробник польської сироватки рекомендує внутрішньом’язову ін’єкцію, ін’єкцію в ділянці місця укусу.

Показання до застосування сироватки:

1) анафілактична або анафілактоїдна реакція на отруту гадюки

2) швидко наростаючий місцевий набряк (протягом кількох годин)

3) набряк, що наростає протягом 48 годин, що охоплює більше половини укушеної кінцівки

4) укус у ділянку шиї, обличчя, язика (коли наростає набряк може викликати утруднення дихання)

5) гіпотензія, гемоліз, порушення згортання крові, лейкоцитоз >20 000/мкл, швидко зростаюча концентрація креатинкінази в сироватці крові, серцеві аритмії, біль у животі з блювотою.

У разі термінового введення сироватки (безпосередній стан, що загрожує життю, і немає часу на внутрішньошкірну алергічну пробу) необхідна захисна ін’єкція 0,5 мг 0,1% в/м адреналіну. Введення анатоксину пов’язане з невеликим (1,5%) ризиком розвитку анафілактичного шоку.

У разі анафілактичної реакції на отруту гадюки, окрім введення протиотруйної сироватки, слід ввести тактику дій, як при анафілаксії (розд. VIII.C).

3. Методи пришвидшеної елімінації отрути: відсутні.

4. Симптоматичне лікування: слід підтримувати базові функції організму і коригувати виникаючі симптоми.