Солі заліза

Залізо застосовують при залізодефіцитній анемії у формі сульфату, глюконату, аскорбату або хлориду (розд. VI.D.2; АТС B 03 A).

Кінетика і метаболізм

Повільно абсорбується з шлунково-кишкового тракту (10% п/о прийнятої дози). Піковий рівень в крові спостерігається через 4–6 год. Дуже повільно всмоктуються препарати пролонгованої дії. Зв’язуються з білками, проникають у внутрішні органи. Переважна більшість дози виводиться з калом.

Токсичність

Проявляють помірну місцеву корозійну дію. Пошкоджують клітини органів, ймовірно, у зв'язку з вільнорадикальними реакціями з залученням заліза.

Токсична доза >20 мг/кг. Серйозні симптоми отруєння виникають при дозі >40 мг/кг. Смертельна доза — 60 мг/кг.

Клінічна картина

5 етапів отруєння:

1) фаза шлунково-кишкових симптомів — виникає через 30 хв до 6 год після прийому токсичної дози. Симптоми є наслідком безпосереднього пошкодження слизової травного тракту: сильний біль у животі, блювота та діарея (іноді з кров'ю); швидко може прогресувати гіповолемічний шок. Як блювотні маси, так і кал можуть містити неперетравлені капсули заліза. Поява блювоти вважається показником серйозного ризику при отруєнні. У випадках легких шлунково-кишкових симптомів отруєння закінчується в першій фазі.

2) прихована фаза (клінічна стабілізація) — через 6–24 год. Полегшення шлунково-кишкових симптомів зумовлене перерозподілом заліза в ретикулоендотеліальну систему. Має різну тривалість, при сильних отруєннях може взагалі не спостерігатись.

3) Фаза шоку з метаболічним ацидозом — через 6–72 год. Внаслідок зменшення тонусу та збільшення проникності стінки капілярів збільшується рідинний простір і виникає шок. Між першою та другою добою отруєння стан погіршується внаслідок безпосереднього депресивного впливу заліза на міокард. Розвивається тяжкий метаболічний ацидоз (серед ін. в результаті гідратації іонів заліза та утворення лактату в гіпоксичних тканинах), гостре ураження легень (ARDS), гостре порушення функції нирок та печінки, ступор, порушення свідомості аж до коми.

4) фаза прогресуючого ураження органів (з домінуючою печінковою недостатністю) — через 12–96 год. Швидко прогресує печінкова недостатність, яка є однією з найпоширеніших причин смерті при отруєнні залізом.

5) фаза кишкової непрохідності — через 2–8 тиж, внаслідок рубцювання пошкодженої слизової оболонки.

Діагностика

1) визначення пікової концентрації заліза в сироватці. Слід пам'ятати, що пікова концентрація при отруєнні препаратами пролонгованої дії або пероральними препаратами може досягатись зі значним запізненням, тому в 1 добу отруєння визначення потрібно повторювати кожні 6–12 год. Якщо пікова концентрація в сироватці <350 мкг/дл (63 мкмоль/л) — загроза незначна, 350–500 мкг/дл (63–90 мкмоль/л) — помірна (рідко серйозні клінічні симптоми), >500 мкг/дл (90 мкмоль/л) — висока, а >1000 мкг/дл (179 мкмоль/л) корелює з високим ризиком смерті.

2) Оглядова RTG черевної порожнини — потрібно виконати у всіх пацієнтів, які вживали залізо в кількості >40 мг/кг або мають шлунково-кишкові симптоми. Наявність тіні таблеток у травному тракті підтверджує отруєння залізом, але їх відсутність на рентгенограмі не виключає цього отруєння.

3) інші допоміжні обстеження — серед ін. рівень електролітів, сечовини, креатиніту, білірубіну в сироватці, активність АЛТ і АСТ, протромбіновий індекс, загальний аналіз крові; газометрія артеріальної крові.

Лікування

1. Деконтамінація: якщо не минула година від прийому небезпечної дози отрути, треба подумати над промиванням шлунку. Не потрібно приймати активоване вугілля. Після радіологічного підтвердження заліза в травному тракті розгляньте можливість повного промивання кишківника.

2. Антидот: дефероксамін в/м або в/в.

Покази для призначення:

1) важкий клінічний стан — зневоднення, шок, кома, тяжка блювата або діарея

2) концентрація заліза в сироватці >500 мкг/дл

3) метаболічний аидоз

4) значна кількість таблеток при RTG.

Дозування: 15 мг/кг/год (макс. 35 мг/кг/год, залежно від важкості клінічного стану) до зникнення симптомів, макс. до 24 год після прийому заліза.

3. Методи експрес елімінації: відсутні.

4. Симптоматичне лікування: потрібно підтримувати основні функції організму і коригувати зміни, які виникають.

Ускладнення

Отруєння може спричинити тривалий стеноз стравоходу і шлунка.