Природні канабіноїди

Природні канабіноїди є психоактивними речовинами, присутніми в рослинах сімейства конопель, т. зв. конопель звичайних (Cannabis sativa) і каннабіс Індіка (Cannabis indica). Вони є агоністами канабіноїдних рецепторів, переважно типу CB1. Найбільш діючим канабіноїдом є Δ9-тетрагідроканабінол (ТГК). Канабіноїди є одними з найпоширеніших наркотиків у світі. Найбільш часто вживаються легкі форми:

1) марихуана — засушені маточкові суцвіття, інколи із домішками молодого листя, які курять у люльці, «косяках» та через спеціальні трубки із міцного скла (вміст ТГК до 8 %);

2) skun — насіння генетично модифікованих культур конопель (ТГК до 20 %);

3) гашиш — речовина, яку отримують зі сплетеної і пресованої смоли конопель (ТГК до 50 %); палять у формі «косяків» чи кальяну або жують;

4) гашишна олія — виробляється під час дистиляції конопель, за допомогою між інших, етеру, бутану або спиртів (до 60–70 % ТГК ), використовується не тільки як одурманюючий засіб (нею просочують сигарети), а й у косметичній та харчовій промисловості (додають до солодощів і напоїв).

Канабіноїди мають медичне застосування, головним чином, при лікуванні сильного і хронічного болю, резистентного на традиційне лікування (зокрема, болю пов'язаного з раком, як і фантомного і невропатичного болю), для полегшення симптомів під час хіміотерапії та променевої терапії, при лікуванні резистентної епілепсії та в особливих випадках розсіяного склерозу.

Перший зареєстрований в Європі фармацевтичний препарат, що містить екстракт канабісу, містить Δ9-THC і канабідіол. У Польщі він також доступний кілька років у формі перорального спрею , і основним показанням до його застосування є спастичність м’язів при розсіяному склерозі.

У 2017 році медичний препарат Cannabis був схвалений для продажу, визначений в законі як « неволокниста конопляна трава та екстракти, фармацевтичні настоянки, а також усі інші неволокнисті екстракти конопель та неволокниста конопляна смола».

Кінетика і метаболізм

Після перорального прийому або інгаляції психотропний ефект утримується впродовж 3–4 год. Біодоступність через легеневі шляхи становить 10–35 %, а при пероральному — 5–20 %. ТГК — ліпофільна речовина з високою спорідненістю до білків (95–99%), Vd 2,5–3,5 л/кг. Метаболізується в печінці до активного метаболіту 11-гідрокси-Δ9-THC і неактивної кислоти 11-нор-Δ9-карбокси-ТГК-9-k. Виведення ТГК відбувається через жовчні шляхи (65 %) і нирки (20 %). t0,5 25–36 год, значно подовжується в регулярних споживачів (тому ТГК можна виявити в сечі навіть через багато днів після вживання препарату).

Токсичність

Токсична доза невідома. У дорослих (на відміну від дітей) не описано жодних загрозливих для життя симптомів отруєння ТГК. Сильні побічні ефекти, такі, як нудота, ортостатична гіпотензія, панічні атаки, тривоги і міоклонії, спостерігалися після перевищення дози 7,5 мг/м2 поверхні тіла.

Клінічна картина

Симптоми вживання: можуть бути подібні до тих, що спостерігаються після алкоголю; найчастіше: ейфорія і балакучість або сонливість, сенсорна гіперчутливість, підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, сухість слизової оболонки ротової порожнини, часом — напади кашлю, гіперемія склер, кон’юктив, іноді — набряк повік, підвищена пітливість, посилений апетит, головний біль і головокружіння, порушення координації рухів, уваги, здатності до навчання, погіршення пам’яті; психомоторних функцій, особливо погіршується здатність керувати автомобілем (до 24 год після прийому препарату).

Побічні ефекти після інгаляційного впливу: загострення астми, рідко бронхоспазм або пневмоторакс і гострий інфаркт міокарда (також у пацієнтів без ішемічної хвороби серця в анамнезі).

Симптоми довготривалого зловживання: ризик серцевого нападу значно зростає у осіб, які постійно вживають канабіноїди (в 4,8 рази вище, ніж у популяції, яка не зазнала впливу). Негативні наслідки хронічного зловживання стосуються підлітків та молодих дорослих — це переважно розлади настрою та когнітивних функцій (включаючи амотиваційний синдром). Можуть зустрічатись синестезії, деперсоналізація, маячення, психотичні стани. При тривалому вживанні високих доз канабіноїдів (як природних, так і синтетичних) може розвинутися синдром сильного блювання (cannabinoid hyperemesis syndrome — CHS). Симптомами CHS є нудота,  спастичний біль у животі та циклічне блювання (виникає до 6–12 ×/год). Симптоми зменшуються після купання в дуже гарячій воді і повністю зникають після повної відміни канабіноїдів.

Діагностика

Тест на наявність ТГК у сечі — результати цих тестів надійні, хибнопозитивні результати бувають вкрай рідко. Неправдоподібним є позитивний результат тесту сечі після інгаляційної експозиції на дим маріхуани при палінні іншими особами.

Лікування

1. Детоксикація: необов’язкова.

2. Симптоматичне лікування: підтримуйте основні функції організму та коригуйте виникаючі порушення, при потребі слід призначити седативну терапію.