Ацетилсаліцилова кислота

Ацетилсаліцилова кислота (АСК; АТС А 01 АD і N 02 BA) на даний час рідко є причиною гострого отруєння, а отруєння іншими нестероїдними протизапальними ЛЗ зустрічаються ще рідше.

Механізм дії, побічні ефекти з боку ШКТ — розд. ІІІ.D.4. При отруєнні АСК можуть виникнути серйозні порушення свідомості внаслідок прямого впливу ЛЗ, який легко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр і може досягати високої концентрації у ЦНС. Це призводить до розвитку нейроглікопенії та набряку головного мозку. У початковій фазі отруєння безпосередня стимуляція АСК дихального центру є причиною гіпокапнії і дихального алкалозу, що проявляється гіпервентиляцією. При отруєннях у дорослих часто спостерігається дихальний алкалоз із метаболічним ацидозом (який розвивається внаслідок кумуляції органічних кислот). Гіпервентиляція є характерною для цього отруєння і відіграє у ньому роль захисного механізму.

Фармакокінетика і метаболізм

Добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, гірше — у випадку прийому всередину токсичних доз. Значно повільніше всмоктується у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою. На 60–80 % зв'язується з білками. Vd — 0,15–0,21 л/кг. Метаболізується головним чином у печінці. Головним метаболітом є саліцилова кислота, яка екскретується з сечею у кількості, що зростає разом із рівнем лужності сечі. t0,5 ‒ 15‒29 год.

Токсичність

Токсична доза становить 100–200 мг/кг, тяжкий перебіг отруєння виникає при дозі 300–500 мг/кг. Летальна доза 10–30 г.

Клінічна картина

Отруєння АСК може мати гостру форму (однократне передозування) або хронічну (довготривалий прийом у дозах, що перевищують терапевтичні, особливо особами похилого віку). Ранніми симптомами гострого отруєння, що виникають протягом 1–2 год після прийому ЛЗ, є шум у вухах, транзиторна глухота, запаморочення, нудота і блювання, діарея. Спостерігаються тахіпное, тахікардія та гіпотензія. Виникнення розладів свідомості (делірій, галюцинації, збудження, кома [рідко]) асоціюється з високим ризиком смерті і вимагає термінового застосування методів прискореної елімінації ЛЗ з організму. При тяжких отруєннях можуть також виникати судоми, гострий геморагічний гастрит, гіпертермія, гіпоглікемія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, коагулопатія і ДВЗ-синдром, рабдоміоліз, пошкодження нирок і печінки. Некардіогенний набряк легень і гостре пошкодження легень (ALI) частіше виникають при хронічних отруєннях в осіб похилого віку, але можуть також виникати при гострих отруєннях.

При хронічних отруєннях крім гіпервентиляції домінують неврологічні симптоми: тремор, неспокій, галюцинації, порушення пам'яті, маячення, судоми, кома, підвищення сухожильних рефлексів.

Діагностика

1) токсичною вважається концентрація саліцилатів у сироватці >40 мг/дл. Перше визначення концентрації ЛЗ необхідно провести не раніше ніж через 2 год після передозування (після прийому таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою, навіть через 4 год), потім повторювати визначення кожні 2 год, до моменту коли почнеться зниження концентрації та буде спостерігатися явне поліпшення клінічного стану.

2) газометрія артеріальної крові — обов'язковий ретельний моніторинг показників кислотно-лужної рівноваги, навіть кожні 2 год до моменту нормалізації

3) інші допоміжні дослідження — зокрема лактати у сироватці, аніонний розрив і осмоляльність, концентрація у сироватці електролітів, креатиніну, глюкози, активність АЛТ, АСТ, КФК, протромбіновий індекс.

Лікування

1. Деконтамінація: якщо від прийому всередину високої дози не минула 1 год, необхідно розглянути доцільність промивання шлунка (після прийому таблеток з пролонгованим всмоктуванням цей час може бути >1 год) з введенням активованого вугілля.

2. Антидот: відсутній.

3. Методи пришвидшеної елімінації:

1) алкалізація сечі (розд. XIII.А.4), навіть за наявності дихального алкалозу з pH крові 7,50–-7,55; не слід перевищувати pH крові >7,6. Якщо ж під час алкалізації виникне ятрогенний алкалоз (pH >7,6), не слід застосовувати ацетазоламід, а лише припинити введення натрію гідрокарбонату.

2) гемодіаліз необхідно розглянути у пацієнтів з: тяжкими порушеннями свідомості, набряком головного мозку, набряком легень, нирковою недостатністю (сповільнює екскрецію саліцилатів), гіпергідратацією, яка унеможливлює введення NaHCO3, погіршенням клінічного стану попри інтенсивне і відповідне лікування або з концентрацією саліцилатів у плазмі >100 мг/дл (7,2 ммоль/л)

3) гемоперфузія ефективно видаляє саліцилати, але не вирівнює дихальний ацидоз ані електролітних порушень

4) повторні дози активованого вугілля

4. Симптоматичне лікування: моніторинг в умовах інтенсивного нагляду, слід підтримувати основні життєві функції і коригувати порушення, що виникають. Основне значення має лікування коми, судом, тахікардії, порушень ритму серця, метаболічного ацидозу, гіпернатріємії, гіпокаліємії, гіпоглікемії і рабдоміолізу. Гіпервентиляція є важливим захисним механізмом при отруєнні саліцилатами і не є показом до штучної вентиляції легень, яка може призвести до розвитку дихального ацидозу і смерті. Єдиним показом до штучної вентиляції легень є розвиток тяжкої гіпоксемії, незважаючи на попереднє проведення інтенсивної оксигенотерапії.