Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуЗапис здійснено під час 4th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM).
У яких клінічних ситуаціях для визначення газового складу крові можна використовувати артеріалізовану капілярну кров замість артеріальної?
Jadwiga Wedzicha, MD: Визначення газового складу капілярної крові може бути надзвичайно корисним. Багато років тому я провела одне з перших досліджень, що порівнювало газометрію артеріалізованої капілярної крові на противагу стандартному дослідженню з пункцією променевої артерії, і результати були досить подібними. Я думаю, що важливою є техніка. Якщо ви хочете провести забір крові на газометрію з мочки вуха — важливо, щоб особи, які це технічно виконують, були навчені це робити. Але перевага цього полягає в тому, що для виконання цієї процедури вам не потрібен лікар. Медсестри можуть це зробити.
Протягом багатьох років я виявила, що визначення газового складу артеріалізованої капілярної крові є особливо корисним для спостереження за пацієнтами, які, наприклад, перебувають на домашній штучній вентиляції чи домашній кисневій терапії, а також для оцінки пацієнтів щодо показань до оксигенотерапії в домашніх умовах, — оскільки вам може знадобитися титрування кисню і ви не хотітимете кожного разу здійснювати пункцію променевої артерії. Це дуже корисна техніка.
Особисто я вважаю, що в гострій ситуації в лікарні забір крові шляхом пункції променевої артерії є, мабуть, трохи точнішим. Проте для титрування кисню, оцінки гіперкапнії – воно є особливо інформативним щодо гіперкапнії — цього цілком достатньо.