Фізикальний огляд під час зупинки серця та серцево-легеневої реанімації

Запис здійснено під час 5th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM).

Д-р Brian Garibaldi є професором у відділенні пульмонології та інтенсивної терапії і керівником Biocontainment Unit у Johns Hopkins Medicine (США).

Як слід проводити фізикальний огляд під час серцево-легеневої реанімації  у пацієнта із зупинкою серця?

Брайан Гарібальді (Brian Garibaldi), MD: Це складне питання, оскільки під час оцінки пацієнта із зупинкою серця багато що відбувається. Знову ж таки, [це] повернення до самих основ — якомога швидше зібрати інформацію, визначити тип зупинки серця, подумати про те, які стани могли призвести, наприклад, до електричної активності без пульсу.

Але є важливі речі, на які ви можете звернути увагу, коли здійснюєте мануальну вентиляцію пацієнта, наприклад: "Чи грудна клітка піднімається симетрично?" або інші прості речі, наприклад, "Чи під час реанімаційних заходів наявний пульс?" Багаторазово виявиться, що клінічні ординатори ніколи раніше не обстежували пульс на сонній артерії, і саме вони є тими, хто говорить вам про те, чи є пульс, коли ви припиняєте компресію. Ці речі звучать дуже просто, але вони є найважливішою частиною оцінки стану пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ), особливо за наявності зупинки кровообігу.

Інше питання, яке набуває все більшої важливості, — використання POCUS (англ. point-of-care ultrasound — ультразвукового дослідження в місці надання медичної допомоги/біля ліжка пацієнта; прим. перекл.). Технологія POCUS є частиною об’єктивного обстеження. Якщо реанімаційні заходи здійснюються у ВІТ і вам вдасться отримати підреберну проекцію — то насправді достатньо одного погляду, щоб оцінити, без необхідності припинення компресій, чи є значний перикардіальний випіт та чи серце фактично скорочується. Ми робимо це у тому критичному вікні, коли планується перевірка пульсу. Ви можете швидко оглянути серце, щоб точно побачити, що відбувається. У такому випадку фізикальне обстеження біля ліжка хворого, включаючи технології, може стати справді корисним інструментом для з’ясування не тільки діагнозу, але й того, що робити далі.