Запис здійснено під час 6th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM).
Д-р Дрор Дікер (Dror Dicker) — старший викладач медичного факультету Саклера Тель-Авівського університету та співголова робочої групи з менеджменту ожиріння Європейської асоціації з вивчення ожиріння (European Association for the Study of Obesity).
Які три найважливіші останні досягнення у лікуванні ожиріння ви б назвали?
Dror Dicker, MD: Я думаю, що першим дуже важливим досягненням у лікуванні ожиріння є визнання ожиріння хворобою. Люди у всьому світі схильні бачити або думати, що ожиріння є вибором способу життя, і з цього розуміння чи переконань такі люди насправді звинувачують людей, які живуть із ожирінням, у тому, що вони ледачі, що вони їдять занадто багато і що [це] їхня вина в тому, що вони страждають ожирінням. Отже, визнання ожиріння хворобою насправді передало повідомлення, що ожиріння є фізіологічною мальфункцією. Людей, які живуть із ожирінням, не слід звинувачувати у їхньому ожирінні – їхня хвороба є такою ж як інші захворювання, зокрема як цукровий діабет, астма, застійна серцева недостатність. Це фізіологічна мальфункція. Деякі з них [мальфункції] ми можемо довести, деякі з них ми ще не [пізнали], але ожиріння — це хвороба, проте це не вибір способу життя. Зараз багато країн визнають ожиріння хворобою, певна частина Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development — OECD), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) і Європейський Союз визнають ожиріння хворобою, і я думаю, що все більше і більше країн визнаватимуть те, що ожиріння — це хвороба, і наші дії повинні бути відповідними до цього. Отже, це перше досягнення.
Друге полягає в тому, що ми продовжуємо дізнаватись про великий вплив баріатричної або метаболічної хірургії на захворюваність та смертність. І я думаю, що дослідження SOS, опубліковане наприкінці 2020 року, у грудні 2020 року, яке показало нам результати 23-річного спостереження — воно насправді показало нам, як баріатрична хірургія може зменшити серцево-судинну захворюваність та смертність на 50 %, продемонструвало великий ефект втрати ваги та великий вплив баріатричної/метаболічної хірургії на захворюваність та смертність. Але це також показало нам, що коли ви порівнюєте пацієнтів із ожирінням, які перенесли баріатричну операцію, з пацієнтами без ожиріння, то все ж таки люди з ожирінням, які перенесли баріатричну операцію та значною мірою втратили вагу, мають вищий ризик серцево-судинних захворювань у порівнянні з пацієнтами без ожиріння, а це означає, що ожиріння є хронічним, рецидивуючим захворюванням, перебіг якого погіршується.
Третє досягнення стосується фармакотерапії. За останні кілька місяців ми справді дізналися про розвиток нової фармакотерапії або ліків від ожиріння і наскільки вони можуть [допомогти пацієнтам] досягти дуже значної втрати ваги. І цей розвиток дуже важливий в аспекті нових інструментів, які ми матимемо найближчим часом для дуже ефективного лікування ожиріння як хронічного захворювання.
Отже, [визнання] ожиріння хворобою, ефект втрати ваги після баріатричної хірургії та нові ліки від ожиріння — це три елементи, які насправді говорять нам про те, що на горизонті видно надію для лікування ожиріння. Дякую.