Вітряна віспа (вітрянка)

Зміст

• Що таке вітрянка
• Які симптоми вітрянки
• Чи вітрянка небезпечна для новонароджених
• Ускладнення від вітрянки
• Як лікувати вітрянку
• Що робити, щоб не захворіти на вітрянку
• Щеплення від вітрянки

Що таке вітряна віспа і які її причини?

Рисунок 1. Фот. 123RF

Це інфекційне захворювання, що викликається вірусом вітряної віспи й оперізуючого герпесу (Varicella-zoster virus — VZV). Джерелом інфекції є хвора людина. Хвороба надзвичайно заразна. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом і з потоком повітря на відстань кількох десятків метрів — звідси й назва вітряна віспа. Також заразним є вміст пухирців при віспі. Хвора людина стає заразною для оточуючих її осіб за 1–2 дні до появи характерного висипу і перестає заражати тільки тоді, коли всі пухирці (везикули) висохнуть і струпи повідпадають, що триває близько тижня. Інкубаційний період, тобто час, що минув із моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших симптомів захворювання, становить від 10 до 21 дня, в середньому 14 днів (у людей із ослабленим імунітетом він може бути збільшений до 28 днів).

Захворювання в основному вражає дітей і зазвичай протікає в легкій формі, однак останнім часом спостерігається збільшення числа випадків хвороби серед підлітків і дорослих з тяжчим перебігом і більшою частотою ускладнень.

Найбільш поширеним ускладненням є бактеріальна суперінфекція висипних елементів віспи, що часто призводить до утворення рубців. Менш поширеними, але більш серйозними ускладненнями є: пневмонія, середній отит, міокардит, менінгіт, енцефаліт, церебеліт. У новонароджених і людей з імунодефіцитом захворювання може бути смертельним. Особливо небезпечною вітряна віспа є для вагітних жінок, оскільки це може призвести до зараження плода.

Після віспи формується стійкий імунітет. Однак вірус пожиттєво зберігається латентним у нервових гангліях і під впливом неспецифічних подразників, зазвичай ослаблення імунітету, може активуватися, спричиняючи оперізуючий герпес. Це захворювання зустрічається в основному у людей похилого віку, характеризується значною болючістю уражених ділянок (невралгія) і схильністю до хронізації. Шкірні висипання з'являються локально уздовж ділянок іннервації, найчастіше на грудній клітці або на обличчі та, зазвичай, лише на одній стороні тіла. Небезпечним є ураження органів зору чи слуху.

Наскільки поширена вітряна віспа?

Вітряна віспа є найбільш поширеним інфекційним захворюванням у дитячому віці. За оцінками, до 95 % населення інфіковані. Через впровадження вакцинації від віспи можна очікувати, що число людей, схильних до інфекції, і, відповідно, відсоток випадків захворювання, буде поступово зменшуватися.

Як проявляється вітряна віспа?

Рисунок 2. Пухирці вітряної віспи (фото: Public Health Image Library)

Захворювання починається з лихоманки, головного болю, нездужання. Потім, зазвичай на 2-й день гарячки, з'являється висип. Не одночасно, а декількома "поштовхами" почергово утворюються плями, папули, за якими слідують везикули, які висихають у пустули. Трансформація висипу зазвичай триває до 7 днів. Висип поширюється по всьому тілу. Це супроводжується сильним свербінням шкіри. Розчухування може стати причиною суперінфекції елементів висипу й утворення рубців. У новонароджених із вродженою віспою (виникає спорадично) спостерігаються порушення розвитку, низька маса тіла при народженні, неврологічні симптоми (мікроцефалія, гідроцефалія, енцефаліт, затримка моторного й інтелектуального розвитку), вади очних яблук (мікрофтальмія, катаракта, атрофія зорових нервів, що призводить до сліпоти, ретиніт), рубцевидні зміни на шкірі, гіпоплазія кінцівок. Розвиток хвороби у матері кілька днів до або після пологів дуже небезпечний для новонародженої дитини, у якої може розвинутися тяжка поліорганна вірусна інфекція.

Що робити у разі виникнення симптомів вітряної віспи?

При появі симптомів необхідно відразу звернутися до лікаря. Важливим є постійний контакт із лікарем і усвідомлення ускладнень, що загрожують пацієнту. Лікар вирішить, чи слід почати противірусну терапію і чи є потреба в госпіталізації.

Як лікар ставить діагноз вітряної віспи?

Шкірні зміни, що виникають при вітряній віспі й оперізуючому герпесі, настільки характерні, що діагностика зазвичай не викликає труднощів. Можна виконати серологічні тести, ізолювати вірус із рідини, зібраної з віспових везикул (тканинна культура), і виявити генетичний матеріал вірусу за допомогою ПЛР.

Які методи лікування вітряної віспи?

У гострий період хвороби рекомендується ліжковий режим. При вітряній віспі з легким перебігом зазвичай використовують лише симптоматичне лікування для зменшення гарячки і свербежу. Доступні препарати для місцевого застосування, які мають підсушуючу і протисвербіжну дію, але вони можуть сприяти бактеріальній суперінфекції. Ванни приносять полегшення і їх потрібно приймати щодня. Ацикловір використовується при тяжчих формах захворювання і в людей з ослабленим імунітетом, що запобігає поділу й розмноженню вірусу і, таким чином, скорочує та полегшує перебіг хвороби. Специфічний імуноглобулін (тобто антитіла) використовується в окремих випадках. Пацієнти з ускладненнями і люди зі зниженим імунітетом потребують госпіталізації та спеціалізованого лікування.

Чи можливе повне одужання від вітряної віспи?

Люди з ефективною імунною системою одужують самостійно, але вірус не виводиться з організму, залишаючись в латентному (тобто прихованому) стані. Тому можлива реактивація, зазвичай через багато років, у формі оперізуючого герпесу. Після перенесеної віспи в місцях висипу можуть залижаться рубці, особливо після бактеріальної суперінфекції. У разі ускладнень можуть виникнути тривалі розлади, в основному кардіологічні та неврологічні. Найбільш серйозні наслідки спостерігаються при вродженій інфекції, яка може призвести до тяжкої інвалідності. У людей із ослабленим імунітетом перебіг захворювання може бути навіть смертельним.

Що потрібно робити після лікування вітряної віспи?

Подальше медичне спостереження не потрібне для людей, які мали типовий перебіг віспи без ускладнень. Пацієнти, у яких розвинулися ускладнення або перебіг захворювання був тяжким, що спричинило пошкодження органів, потребують подальшого спеціалізованого медичного нагляду, включаючи неврологічний, кардіологічний, офтальмологічний та медичну реабілітацію.

Що робити, щоб не захворіти на вітряну віспу?

Існує ефективна вакцина для захисту від інфекції. У деяких країнах вакцинація проти вітряної віспи є обов'язковою (США, окремі країни Європи). Якщо вакцинація проводиться протягом 72 годин після контакту з хворою людиною, це може захистити від хвороби або полегшити її перебіг. Пацієнти з віспою повинні бути ізольовані, щоб не поширювати інфекцію. В закритих установах (лікарнях, будинках для людей похилого віку) рекомендується ізолювати хворих і контактних осіб. Контактні особи з високим ризиком ускладнень і новонароджені від матерів, інфікованих у перинатальний період, отримують специфічну сироватку, що містить захисні антитіла. Щеплення рекомендовано жінкам, які планують вагітність і не хворіли на віспу, однак, слід пам'ятати, що вони не повинні вагітніти протягом 3-х місяців після вакцинації.