Збільшення однієї або обох молочних залоз у юнаків або чоловіків, що викликане непухлинною гіперплазією залозистої тканини, іноді, з гіперплазією жирової тканини. Гіперплазія виключно жирової тканини — псевдогінекомастія (ліпомастія).
Патомеханізм:
1) підвищення концентрації вільного (біологічно активного) естрадіолу по відношенню до вільного тестостерону в крові внаслідок:
а) посилення біосинтезу естрогенів (в період статевого дозрівання [фізіологічно], при новоутвореннях яєчок [що виробляють естрогени або гонадотропіни], при гіпертрофії або пухлинах наднирників);
б) зменшення біосинтезу андрогенів (при гіпогонадизмі або у старших чоловіків);
в) збільшення синтезу печінкою глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ; напр. при гіпертиреозі), який має більшу спорідненість до тестостерону, ніж до естрадіолу;
г) сповільнення матаболізму естрогенів і андрогенів (напр. при цирозі печінки або хронічній нирковій недостатності);
2) місцеве збільшення активності ароматази (ферменту, що перетворює тестостерон у естрадіол), напр. при ожирінні або через зловживання алкоголем;
3) надмірна чутливість молочної залози до естрогенів;
4) вроджений дефект андрогенного рецептора або його заблокування екзогенними факторами, напр. ЛЗ з антиандрогенною дією (спіронолактон, кетоконазол, еналаприл, верапаміл, ранітидин, омепразол).
Класифікація, в залежності від віку, в якому з’явились симптоми, та найчастіших причин:
1) у хлопців віком 13–14 років — пубертатна гінекомастія;
2) у чоловіків зрілого віку — гінекомастія, що залишилась з пубертатного віку, ідіопатична, медикаментозна, або як симптом гормональних порушень та інших захворювань (симптоматична), напр. новоутворення;
3) сенільна гінекомастія — спричинена гормональними порушеннями або симптоматична.
Більше про: діагностику гінекомастії можна дізнатися в актуалізованому розділі «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини»: «Гінекомастія».