українська
Polski
English
Español
портал для лікарів
портал для лікарів
Примітка: Огляд публікацій охоплює період з 15.06.2021 р. по 09.07.2022 р.
Скорочення: ВР (RR — relative risk) — відносний ризик, ГПП-1 — глюкагоноподібний пептид, ДІ (CI — confidence interval) — довірчий інтервал, ІМТ (BMI — body mass index) — індекс маси тіла, СС — серцево-судинний, ССЗ — серцево-судинне захворювання, ФП (AF — atrial fibrillation) — фібриляція передсердь, ХС ЛПВЩ — холестерин ліпопротеїдів високої щільності, ХС ЛПНЩ — холестерин ліпопротеїдів низької щільності, HR (hazard ratio) — відношення ризиків, OR (odds ratio) — співвідношення шансів, PCSK9 (proprotein convertase subtilisin-kexin type 9) — пропротеїнова конвертаза субтилізин/кексинового типу 9, RCT (randomized controlled trial) — рандомізоване контрольоване дослідження
У серпні 2021 року було опубліковано нові клінічні настанови 13 європейських наукових товариств щодо профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ).1 До них внесені значущі зміни, найважливіша з яких стосується оцінки серцево-судинного (СС) ризику. У повсякденній практиці СС ризик оцінюється, щоб скоригувати інтенсивність втручання, вирішити, чи розпочинати медикаментозну терапію, і встановити цільовий рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Таблиці і калькулятори також можуть бути ефективним інструментом у навчанні пацієнтів, особливо при використанні концепції «віку серця». Основою нової системи є оцінка ризику смерті внаслідок СС причин, інфаркту міокарда та/або інсульту протягом 10-ти років. У ній, серед інших факторів ризику, концентрація холестерину фракції ліпопротеїдів іншої, ніж високої, щільності (не-ЛПВЩ) замість концентрації загального холестерину. Крім того, було збільшено віковий діапазон. Хоча таблиці Pol-SCORE, які раніше рекомендували використовувати в Польщі, охоплюють осіб віком 40–70 років (з певною похибкою їх можна використовувати для осіб віком 35–75 років), новий алгоритм також охоплює людей похилого віку до 90-річного віку включно. Хоча автори нових клінічних настанов наголошують на перевагах оцінки СC ризику для людей віком >70–75 років, то не можна не зауважити, що переважна більшість осіб похилого віку потрапляє в категорію дуже високого ризику, незалежно від вираженості факторів ризику, які підлягають модифікації. До неї входять, зокрема, усі жителі Польщі віком ≥75 років і майже всі віком 70–74 роки. Таким чином, переваги оцінки СС ризику в людей похилого віку менші, ніж у молодших пацієнтів.
Ще однією важливою зміною є перевизначення категорії СС ризику. Категорії ризику запропоновано поставити в залежність від віку пацієнта. Тоді як, наприклад, у людей віком <50 років, низький або помірний ризик визначався як ризик смерті, інфаркту міокарда або інсульту протягом 10 років, що становить <2,5%, то у віковій групі 50–69 років він вже становитиме <5%, а >70 років — <7,5%. Подібні зміни також стосуються категорій високого та дуже високого СС ризику. Особи зараховують у категорію дуже високого ризику, якщо вони мають <50 років, а ризик серйозних СС подій протягом 10 років становить ≥7,5%, у віці 50–70 років ≥10%, а після 70-річного віку ≥15%.
[...]
Запам’ятайте
В клінічних настановах 13 європейських наукових товариств (зокрема Європейського товариства кардіологів) щодо профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) змінились принципи оцінки серцево-судинних (СС) ризиків. Основою нової системи є 10-річна оцінка ризику смерті внаслідок СС причин, інфаркту міокарда та/або інсульту. Серед інших факторів ризику вона враховує рівень холестерину фракції ліпопротеїдів ших, ніж високої щільності (не-ЛПВЩ) замість концентрації загального холестерину. Новий алгоритм дозволяє оцінити СС ризик у людей віком до 90 років, тоді як усі жителі Польщі віком ≥75 років та майже всі люди віком 70–74 роки мають дуже високий ризик. Категорія ризику визначається не тільки ризиком смерті, інфаркту міокарда чи інсульту впродовж 10 років, а й віком.
2. Guo N., Zhu Y., Tian D. i співавт.: Role of diet in stroke incidence: an umbrella review of meta-analyses of prospective observational studies. BMC Med., 2022; 20: 194
3. Zhao B., Gan L., Graubard B.I. i співавт.: Associations of dietary cholesterol, serum cholesterol, and egg consumption with overall and cause-specific mortality: systematic review and updated meta-analysis. Circulation, 2022; 145: 1506-1520
4. Yang P.F., Wang C.R., Hao F.B. i співавт.: Egg consumption and risks of all-cause and cause-specific mortality: a dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. Nutr. Rev., 2022; 80: 1739-1754
5. Parra-Soto S., Ahumada D., Petermann-Rocha F. i співавт.: Association of meat, vegetarian, pescatarian and fish-poultry diets with risk of 19 cancer sites and all cancer: findings from the UK Biobank prospective cohort study and meta-analysis. BMC Med., 2022; 20: 79
6. Kojima G., Taniguchi Y., Urano T.: Fruit and vegetable consumption and incident frailty in older adults: a systematic review and meta-analysis. J. Frailty Aging, 2022; 11: 45-50
7. Kalstad A.A., Myhre P.L., Laake K. i співавт.: Effects of n-3 Fatty acid supplements in elderly patients after myocardial infarction: a randomized controlled trial. Circulation, 2021; 143: 528-539
8. Albert C.M., Cook N.R., Pester J. i співавт.: Effect of marine omega-3 fatty acid and vitamin D supplementation on incident atrial fibrillation a randomized clinical trial. JAMA, 2021; 325: 1061-1073
9. Gencer B., Djousse L., Al-Ramady O.T. i співавт.: Effect of long-term marine ω-3 fatty acids supplementation on the risk of atrial fibrillation in randomized controlled trials of cardiovascular outcomes: a systematic review and meta-analysis. Circulation, 2021; 144: 1981-1990
10. Ma Y., He F.J., Sun Q. i співавт.: 24-hour urinary sodium and potassium excretion and cardiovascular risk. N. Engl. J. Med., 2022; 386: 252-263
11. Neal B., Wu Y., Feng X. i співавт.: Effect of salt substitution on cardiovascular events and death. N. Engl. J. Med., 2021; 385: 1067-1107
12. O’Connor E.A., Evans C.V., Ivlev I. i співавт.: Vitamin and mineral supplements for the primary prevention of cardiovascular disease and cancer. Updated evidence report and systematic review for the US Preventive Services Task Force. JAMA, 2022; 327: 2334-2347
13. US Preventive Services Task Force, Mangione C.M., Barry M.J., Nicholson W.K. i співавт.: Vitamin, mineral, and multivitamin supplementation to prevent cardiovascular disease and cancer. US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 2022; 327: 2326-2333
14. Yuan S.Q., Liu Y.M., Liang W. i співавт.: Association between eating speed and metabolic syndrome: a systematic review and meta-analysis. Front. Nutr., 2021; 8: 700936
15. Paluch A.E., Bajpai S., Bassett D.R. i співавт.: Daily steps and all-cause mortality: a meta-analysis of 15 international cohorts. Lancet Public Health, 2022; 7: e219–e228
16. Wong S.H., Tan Z.Y.A., Cheng L.J. i співавт.: Wearable technology-delivered lifestyle intervention amongst adults with overweight and obese: A systematic review and meta-regression. Int. J. Nurs. Stud., 2022; doi: 10.1016/j.ijnurstu.2021.104163
17. Cillekens B., Huysmans M. A., Holtermann A. i співавт.: Physical activity at work may not be health enhancing. A systematic review with meta-analysis on the association between occupational physical activity and cardiovascular disease mortality covering 23 studies with 655 892 participants. Scand. J. Work Environ. Health, 2022; 48: 86-98
18. Dibben G., Faulkner J., Oldridge N. i співавт. Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. Cochrane Database Syst. Rev., 2021; 11: CD001800
19. Kim M.S., Kim W.J., Khera A.V. i співавт. Association between adiposity and cardiovascular outcomes: an umbrella review and meta-analysis of observational and Mendelian randomization studies. Eur. Heart J. 2021; 42: 3388-3403.
20. Kozieł P., Jankowski P., Mirek-Bryniarska E. i співавт.: Obesity in patients with established coronary artery disease over a 20-year period (1997–2017). Pol. Arch. Intern. Med., 2021; 131: 26-32.
21. Wang J., Wang F., Chen H. i співавт.: Comparison of the effects of intermittent energy restriction and continuous energy restriction among adults with overweight or obesity: an overview of systematic reviews and meta-analyses. Nutrients, 2022; 14: 2315
22. Shi Q., Wang Y., Hao Q. i співавт.: Pharmacotherapy for adults with overweight and obesity: a systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials. Lancet, 2022; 399: 259-269
23. Płaczkiewicz-Jankowska E., Czupryniak L., Gajos G. i співавт.: Management of obesity in the times of climate change and COVID-19: an interdisciplinary expert consensus report. Pol. Arch. Intern. Med., 2022; 132: 16216
24. Dobrowolski P., Prejbisz A., Kurylowicz A. i співавт.: Zespół metaboliczny — nowa definicja i postępowanie w praktyce. Stanowisko PTNT, PTLO, PTL, PTH, PTMR, PTMSŻ, sekcji Prewencji i Epidemiologii PTK, „Klubu 30” PTK oraz sekcji Chirurgii Metabolicznej i Bariatrycznej TChP. Nadciśn. Tętn. Prakt., 2022; 8: 1–26 (omówienie Med. Prakt., 2022; 7-8: 67)
25. Bała M.M., Cedzyńska M., Balwicki Ł. i співавт.: Wytyczne leczenia uzależnienia od nikotyny. Med. Prakt., 2022; 7-8: 24–40; www.mp.pl/pulmonologia/artykuly-wytyczne/inne/299129,wytyczne-leczenia-uzaleznienia-od-nikotyny-2022
26. Wang X., Qin L.Q., Arafa A. i співавт.: Smoking cessation, weight gain, cardiovascular risk, and all-cause mortality: a meta-analysis. Nicotine Tob. Res., 2021; 23: 1987-1994
27. Tattan-Birch H., Hartmann-Boyce J., Kock L. i співавт.: Heated tobacco products for smoking cessation and reducing smoking prevalence. Cochrane Database Syst. Rev., 2022; 6; 1: CD013790
28. Kosmas C.E., Muñoz Estrella A., Skavdis A. i співавт.: Inclisiran for the treatment of cardiovascular disease: a short review on the emerging data and therapeutic potential. Ther. Clin. Risk Manag., 2020; 16: 1031-1037
29. Raccah B.H., Yanovsky A., Treves N. i співавт.: Proprotein convertase subtilisin/kexin type 9 (PCSK9) inhibitors and the risk for neurocognitive adverse events: a systematic review, meta-analysis and meta-regression. Int. J. Cardiol., 2021; 335: 7-14
30. Talasaz A.H., Jane Ho A.C., Bhatty F. i співавт.: Meta-analysis of clinical outcomes of PCSK9 modulators in patients with established ASCVD. Pharmacotherapy, 2021; 41: 1009-1023
31. Khan S.U., Yedlapati S.H., Lone A.N. i співавт.: PCSK9 inhibitors and ezetimibe with or without statin therapy for cardiovascular risk reduction: a systematic review and network meta-analysis. BMJ, 2022; 377: e069116
32. Hao Q., Aertgeerts B., Guyatt G. i співавт.: PCSK9 inhibitors and ezetimibe for the reduction of cardiovascular events: a clinical practice guideline with risk-stratified recommendations. BMJ, 2022; 377: e069066
33. Gencer B., Marston N.A., Im K. i співавт.: Efficacy and safety of lowering LDL cholesterol in older patients: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Lancet, 2020; 396: 1637-1643
34. Awad K., Mohammed M., Zaki M.M. i співавт.: Association of statin use in older people primary prevention group with risk of cardiovascular events and mortality: a systematic review and meta-analysis of observational studies. BMC Med., 2021; 19: 139
35. De Carvalho L.S.F., Nogueira A.C.C., Bonilha I. i співавт.: Glucose-lowering and the risk of cardiovascular events with antidiabetic therapies: a systematic review and additive-effects network meta-analysis. Front. Cardiovasc. Med., 2022; 9: 876795
36. Yuhan Wang Y., Yao M., Wang J. i співавт.: Effects of antidiabetic drugs on endothelial function in patients with type 2 diabetes mellitus: a Bayesian network meta-analysis. Front. Endocrinol. (Lausanne), 2022; 13: 818537
37. Uneda K., Kawai Y., Yamada T. i співавт.: Systematic review and meta-analysis for prevention of cardiovascular complications using GLP-1 receptor agonists and SGLT-2 inhibitors in obese diabetic patients. Sci. Rep., 2021; 11: 10166
38. Joseph P., Roshandel G., Gao P. i співавт.: Fixed-dose combination therapies with and without aspirin for primary prevention of cardiovascular disease: an individual participant data meta-analysis. Lancet, 2021; 398: 1133-1146
