українська
Polski
English
Español
портал для лікарів
портал для лікарів
Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуСкорочення: BTS — British Thoracic Society, COVID-19 (coronavirus disease) — захворювання, викликане SARS-CoV-2, EBUS-TBNA (endobronchial ultrasound – transbronchial needle aspiration) — трансбронхіальна біопсія лімфатичних вузлів під контролем ендобронхіального УЗД, ЕКГ — електрокардіограма, ERS — European Respiratory Society, FENO — концентрація оксиду азоту у видихуваному повітрі, ОФВ1 — об’єм форсованого видиху під час першої секунди, ФЖЄЛ — форсована життєва ємність легень, ГК — глюкокортикоїд(и), HFNOT (high-flow nasal oxygen therapy) — високопоточна назальна киснева терапія, ІЛФ — ідіопатичний легеневий фіброз, NIV (non invasive ventilation) — неінвазивна вентиляція, СОАС — синдром обструктивного апное сну, ПЕТ — позитронно-емісійна томографія, ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легень, МРТ — магнітно-резонансна томографія, КТ — комп'ютерна томографія, TLCO (lung transfer factor for carbon monoxide) — трансфер-фактор для оксиду вуглецю
В оновленому рапорті Global Initiative for Asthma (GINA) 2022 не було значних змін.1 Ось найважливіші для клінічної практики:
1) серед біологічних ЛЗ, рекомендованих хворим на астму, згадується тезепелумаб, антитіло проти тимічного стромального лімфопоетину (TSLP), лімфокіну, який виробляється епітеліальними клітинами і відіграє важливу роль у поширенні запального процесу в дихальних шляхах. ЛЗ знижує ризик загострень у всієї популяції хворих на тяжку астму. Таким чином, це перший нефенотиповий ЛЗ, який можна використовувати для лікування пацієнтів з тяжкою астмою, хоча аналіз підгруп у клінічних дослідженнях може вказувати на те, що кращі результати досягаються у пацієнтів із високим рівнем еозинофілів у крові або високою концентрацією оксиду азоту у видихуваному повітрі. (FENO).
2) у пацієнтів, які потребують пероральних ГК, без ознак запалення 2-го типу, було дозволено спробу лікування інгібітором рецептора інтерлейкіну 4 (дупілумабом).
3) було підкреслено, що у пацієнтів із тяжкою астмою пероральні ГК слід застосовувати лише в крайньому випадку.
4) обговорено нові наукові дані щодо ризику COVID-19 при астмі; вони вказують на те, що ризик тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів з добре контрольованою легкою або помірною астмою не підвищується, але він може бути підвищений у пацієнтів з тяжкою астмою, які приймають пероральні ГК, та госпіталізованих з приводу загострення астми
5) автори рапорту вважають, що термін «легка астма» не повинен використовуватися в клінічній практиці, оскільки вони стурбовані тим, що лікарі та пацієнти можуть припустити, що довгострокова контролююча захворювання терапія в таких випадках не потрібна. Слід пам'ятати, що у хворих на «легку астму» можливі тяжкі загострення, іноді навіть фатальні.
6) паління електронних сигарет пов’язане з підвищеним ризиком виникнення симптомів та загострень астми
7) інгалятори з електронним моніторингом доз ЛЗ дозволяють ідентифікувати хворих на тяжку астму, які не дотримуються рекомендацій лікаря
8) у пацієнтів з астмою, у яких лікування середніми або високими дозами інгаляційних ГК недостатньо для контролю симптомів, підвищення FENO або вище число еозинофілів у крові асоціюється з вищим ризиком загострень.
Можливості лікування пацієнтів з легкою формою астми будуть покращені завдяки доступності сальбутамолу з інгаляційними ГК в одному інгаляторі. Велике рандомізоване дослідження підтвердило ефективність і безпеку застосування такого комбінованого препарату в режимі «за потребою» у даній групі пацієнтів.2
British Thoracic Society (BTS) опублікувало позицію щодо лікування професійної астми. Основні висновки з цього документа:
1) слід пам'ятати, що астма може мати професійне походження, і це слід враховувати при зборі анамнезу
2) слід прагнути до підтвердження діагнозу за допомогою об'єктивних досліджень, найважливішим з яких є серійний моніторинг ПШВ, як під час (на місці здійснення) професійної діяльності, так і в позаробочий час і під час відпусток. Інші дослідження, зазначені як важливі, це в основному ті, які використовуються для діагностики астми, а не її професійної основи (спірометрія, провокаційна проба з манітолом або гістаміном, алергопроби)
3) ефективне лікування полягає насамперед в усуненні причинного фактора, що зазвичай пов'язано з необхідністю зміни місця роботи або займаної посади.
BTS опублікували рекомендації щодо довгострокового застосування макролідних антибіотиків при хворобах дихальної системи.5 У пацієнтів з астмою пропонується розглянути тривале застосування макроліду для зменшення частоти загострень у пацієнтів віком 50–70 років із симптомами, що зберігаються, незважаючи на дотримання рекомендованого курсу лікування високими дозами ГК (визначаються як ≥800 мкг/день) та з ≥1-м загостренням, що потребує застосування пероральних
ГК протягом останнього року. Лікування азитроміцином слід продовжувати протягом ≥6–12 місяців, щоб оцінити його ефективність щодо зниження частоти загострень; однак азитроміцин не слід застосовувати з наміром зменшити дозу перорального ГК. Також окреслено умови, про які слід пам’ятати при відборі пацієнтів для тривалого лікування азитроміцином, зокрема:
1) пацієнт повинен бути проінформований про можливі побічні ефекти такої терапії
2) скоригований інтервал QT на електрокардіограмі (ЕКГ) не може бути довшим за 450 мілісекунд у чоловіків і 470 мілісекунд у жінок.
3) перед початком лікування азитроміцином і (періодично) під час його проведення (з метою виключення розвитку резистентних мікроорганізмів) необхідно призначити консультацію ЛОРа, функціональні проби печінки та мікробіологічне дослідження мокротиння.
На завершення підсумків звітів щодо астми, велике рандомізоване контрольоване дослідження виявило, що загострення астми пов’язані з більш швидкою втратою функції легень.6
1. Global Initiative for Asthma: Global strategy for asthma management and prevention, 2022. https://ginasthma.org/gina-reports/
2. Papi A., Chipps B.E., Beasley R. i співавт.: Albuterol-budesonide fixed-dose combination rescue inhaler for asthma. N. Engl. J. Med., 2022; 386: 2071-2083
3. Barber C.M., Cullinan P., Feary J. i співавт.: British Thoracic Society Clinical Statement on occupational asthma. Thorax, 2022; 77: 433-442
4. Mejza F.: Diagnostyka i leczenie astmy zawodowej. Podsumowanie stanowiska British Thoracic Society 2022. Med. Prakt., 2022; 9: 24-30
5. Smith D., Du Rand I., Addy C.L. i співавт.: British Thoracic Society guideline for the use of long-term macrolides in adults with respiratory disease. Thorax, 2020; 75: 370-404
6. Soremekun S., Heaney L.G., Skinner D. i співавт.: Asthma exacerbations are associated with a decline in lung function: a longitudinal population-based study. Thorax, 2022; doi: 10.1136/thorax-2021-217 032
7. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease: Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. 2022 Report. https://goldcopd.org/2022-gold-reports-2/
8. Postępowanie w przewlekłej obturacyjnej chorobie płuc. Podsumowanie raportu Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2022. Med. Prakt., 2022; 3: 28-38
9. Stolz D., Mkorombindo T., Schumann D.M. i співавт.: Towards the elimination of chronic obstructive pulmonary disease: a Lancet Commission. Lancet, 2022; 400: 921-972
10. Balasubramanian A., Putcha N., MacIntyre N.R. i співавт.: Diffusing capacity and mortality in chronic obstructive pulmonary disease. Ann. Am. Thorac. Soc., 2022; doi: 10.1513/AnnalsATS.202 203-226OC
11. Eklöf J., Ingebrigtsen T.S., Sørensen R. i співавт.: Use of inhaled corticosteroids and risk of acquiring Pseudomonas aeruginosa in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Thorax, 2022; 77: 573-580
12. Raghu G., Remy-Jardin M., Richeldi L. i співавт.: Idiopathic pulmonary fibrosis (an update) and progressive pulmonary fibrosis in adults. An official ATS/ERS/JRS/ALAT clinical practice guideline. Am. J. Respir. Crit. Care Med., 2022; 205: e18–e47
13. Piotrowski W.J.: Diagnostyka i leczenie idiopatycznego włóknienia płuc i postępującego włóknienia płuc. Omówienie wytycznych American Thoracic Society i European Respiratory Society. Med. Prakt., 2022; 10: 22-31
14. Ghazipura M., Mammen M.J., Bissell B.D. i співавт.: Pirfenidone in progressive pulmonary fibrosis: a systematic review and meta-analysis. Ann. Am. Thorac. Soc., 2022; 19: 1030-1039
15. Ghazipura M., Mammen M.J., Herman D.D. i співавт.: Nintedanib in progressive pulmonary fibrosis: a systematic review and meta-analysis. Ann. Am. Thorac. Soc., 2022; 19: 1040-1049
16. Thillai M., Atkins C.P., Crawshaw A. i співавт.: BTS clinical statement on pulmonary sarcoidosis. Thorax, 2021; 76: 4-20
17. Piotrowski W.: Sarkoidoza układu oddechowego – omówienie stanowiska British Thoracic Society. Med. Prakt., 2021; 12: 50-59
18. Baughman R.P., Valeyre D., Korsten P. i співавт.: ERS clinical practice guidelines on treatment of sarcoidosis. Eur. Respir. J., 2021; 58; doi: 10.1183/13 993 003.04 079–2020
19. Crouser E.D., Smith R.M., Culver D.A. i співавт.: A pilot randomized trial of transdermal nicotine for pulmonary sarcoidosis. Chest, 2021; 160: 1340-1349
20. Oczkowski S., Ergan B., Bos L. i співавт.: ERS Clinical Practice Guidelines: high-flow nasal cannula in acute respiratory failure. Eur. Respir. J., 2021; doi: 10.1183/13 993 003.01 574-2021
21. Nasiłowski J.: Zastosowanie wysokoprzepływowej tlenoterapii donosowej w ostrej niewydolności oddechowej. Omówienie wytycznych European Respiratory Society 2021. Med. Prakt., 2022; 1: 36-44
22. Leard L.E., Holm A.M., Valapour M. i співавт.: Consensus document for the selection of lung transplant candidates: an update from the International Society for Heart and Lung Transplantation. J. Heart Lung Transplant., 2021; 40: 1349-1379
23. Nęcki M., Ochman M.: Kwalifikacja chorych do przeszczepienia płuc. Wskazówki ze International Society for Heart and Lung Transplantation 2021. Med. Prakt., 2022; 7–8: 41-49
24. Bała M.M., Cedzyńska M., Balwicki Ł. i співавт.: Wytyczne leczenia uzależnienia od nikotyny. Med. Prakt., 2022; 7–8: 24-40
25. Stanojevic S., Kaminsky D.A., Miller M. i співавт.: ERS/ATS technical standard on interpretive strategies for routine lung function tests. Eur. Respir. J., 2022; doi: 10.1183/13 993 003.01 499-2021
26. Boros P.: Interpretacja wyników badań czynnościowych płuc – omówienie wytycznych American Thoracic Society i European Respiratory Society 2021. Med. Prakt., 2022; 4: 34-45
27. Boros P., Franczuk M., Wesołowski S.: Zalecenia Polskiego Towarzystwa Chorób Płuc dotyczące wykonywania badań spirometrycznych. Pneumonol. Alergol. Pol., 2006, 74: suplement 1
28. Coker R.K., Armstrong A., Church A.C. i співавт.: BTS Clinical Statement on air travel for passengers with respiratory disease. Thorax, 2022; 77: 329-350
29. Bulanda M., Mejza F.: Podróże lotnicze osób z chorobą układu oddechowego. Podsumowanie stanowiska British Thoracic Society 2022. Med. Prakt., 2022; 7–8: 14-21
30. Hidalgo Armas L., Ingles S., Vaca R. i співавт.; Spanish Sleep Network: New forehead device in positional obstructive sleep apnoea: a randomised clinical trial. Thorax, 2021; 76: 930-938
31. Wu X., Zhao D., Hu W. i співавт.: Randomised, controlled crossover trial of intermittent and continuous transcutaneous electrical stimulation of the genioglossus muscle for obstructive sleep apnoea. Thorax, 2022; doi: 10.1136/thorax-2021-218 277
32. Pengo M.F., Xiao S., Ratneswaran C. i співавт.: Randomised sham-controlled trial of transcutaneous electrical stimulation in obstructive sleep apnoea Thorax, 2016; 71: 923-931
33. McGarvey L.P., Birring S.S., Morice A.H. i співавт.; COUGH-1 and COUGH-2 Investigators: Efficacy and safety of gefapixant, a P2X3 receptor antagonist, in refractory chronic cough and unexplained chronic cough (COUGH-1 and COUGH-2): results from two double-blind, randomised, parallel-group, placebo-controlled, phase 3 trials. Lancet, 2022; 399: 909-923
34. Niimi A., Saito J., Kamei T. i співавт.: Randomised trial of the P2X3 receptor antagonist sivopixant for refractory chronic cough. Eur. Respir. J., 2022; doi: 10.1183/13 993 003.00 725-2021
35. Alexander E., Goldberg L., Das A.F. i співавт.: Oral lefamulin vs moxifloxacin for early clinical response among adults with community-acquired bacterial pneumonia: the LEAP 2 randomized clinical trial. JAMA, 2019; 322: 1661-1671
36. Esmail A., Oelofse S., Lombard C. i співавт.: An all-oral 6-month regimen for multidrug-resistant tuberculosis: a multicenter, randomized controlled clinical trial (the NExT Study). Am. J. Respir. Crit. Care Med., 2022; 205: 1214-1227
