Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуОбговорення статті: Vitamin D supplements and prevention of cancer and cardiovascular disease J.E. Manson i співавт. The New England Journal of Medicine, 2019; 380: 33–44
Консультували: prof. dr hab. n. med. Longina Kłosiewicz-Latoszek, prof. dr hab. n. med. Barbara Cybulska, Instytut Żywności i Żywienia w Warszawie
ол, ДІ — довірчий інтервал, ДГК — докозагексаєнова кислота, ЕПК — ейкозапентаєнова кислота, ВР — відносний ризик
Методика: RCT з факторним планом 2 × 2, подвійна сліпа проба; ITT-аналіз
Популяція: 25 871 жителів США (чоловіки віком ≥50-ти років і жінки віком ≥55-ти років; сер. вік 67 років, жінки 51 %); ІМТ 28 кг/м2, актуальне тютюнопаління у 7 %, лікування АГ у 50 %, актуальне вживання гіполіпідемічних ЛЗ у 38 %, цукровий діабет у 14 %; без наявності серцево-судинних захворювань чи злоякісних новоутворень на початку дослідження
Втручання: п/о застосування вітаміну D3 2000 МО/добу
Контроль: плацебо
Всіх учасників попросили початково заповнити опитувальник щодо оцінки наявності факторів ризику серцево-судинних захворювань та новоутворень, а також опитувальник щодо харчових звичок, а через 6 місяців та через 1 рік після рандомізації та щороку впродовж усього періоду спостереження заповнювати опитувальник щодо дотримання рекомендацій, додаткового вживання біологічно активних добавок, які містять D3, наявності небажаних проявів, серйозних захворювань та факторів ризику серцево-судинних захворювань і новоутворень.
Незалежно від вищевказаної рандомізації хворих рандомізовано до 2-х інших груп, у яких вони отримували п/о риб’ячий жир, який містить омега-3 жирні кислоти, або плацебо (результати — див. Застосування риб’ячого жиру, який містить омега-3 жирні кислоти, з метою профілактики серцево-судинних захворювань та злоякісних новоутворень — дослідження VITAL).
Результати: див. табл. Серед 15 787 осіб, у яких можна було провести аналіз зразка крові, середня концентрація 25(OH)D3 в сироватці початково становила 30,8 нг/мл (77 нмоль/л) — у 12,7 % виявлено концентрацію нижчу, ніж 20 нг/мл (50 нмоль/л), а у 32,2 % концентрація знаходилась у межах від 20 до <30 нг/мл (від 50 до <75 нмоль/л). У підгрупі 1644 учасників, які повторили дослідження через 1 рік, в осіб, які вживали вітамін D3, середня концентрація 25(OH)D3 в сироватці зросла на 40 % — з початково 29,8 нг/мл (74 нмоль/л) до 41,8 нг/мл (104 нмоль/л), натомість у групі плацебо мінімально знизилась (на 0,7 нг/мл [на 2 нмоль/л]).
Кінцеві точки |
Плацебо (%) |
Застосування вітаміну D3 (%) |
ВР (95 % ДІ) |
серйозна серцево-судинна подіяa |
3,16 |
3,06 |
0,97 (0,85–1,12) |
інфаркт міокарда |
1,36 |
1,31 |
0,96 (0,78–1,19) |
інсульт |
1,15 |
1,09 |
0,95 (0,76–1,20) |
смерть внаслідок серцево-судинних причин |
1,07 |
1,18 |
1,11 (0,88–1,40) |
серйозні серцево-судинні подіїа і коронарна реваскуляризаціяб |
4,31 |
4,15 |
0,96 (0,86–1,08) |
будь-яке інвазивне злоякісне новоутворення |
6,37 |
6,13 |
0,96 (0,88–1,06) |
рак молочної залози |
0,94 |
0,96 |
1,02 (0,79–1,31) |
рак простати |
1,69 |
1,49 |
0,88 (0,72–1,07) |
рак товстого кишківника |
0,36 |
0,39 |
1,09 (0,73–1,62) |
смерть внаслідок будь-якої причини |
3,81 |
3,75 |
0,99 (0,87–1,12) |
смерть внаслідок злоякісного новоутворення |
1,44 |
1,19 |
0,83 (0,67–1,02) |
a інфаркт міокарда, інсульт, смерть внаслідок серцево-судинних причин |
Відсоток осіб, які впродовж 5 років спостереження прийняли 2/3 капсул з вітаміном D3 або плацебо, становив 82 % в експериментальній групі і 80,3 % в контрольній групі. Не виявлено значущої різниці між групами щодо частоти розвитку гіперкальціємії, нефролітіазу або небажаних проявів з боку травного тракту.
Застосування вітаміну D3 (п/о 2000 МО/добу), порівнюючи з плацебо, не знижувало ризик серйозних серцево-судинних подій (інфаркту міокарда, інсульту, смерті внаслідок серцево-судинних причин, які підлягали сумарній оцінці) чи інвазивного злоякісного новоутворення (зокрема раку молочної залози, простати і товстого кишківника) впродовж періоду тривалістю 5,3 року.
prof. dr hab. n. med. Longina Kłosiewicz-Latoszek,
prof. dr hab. n. med. Barbara Cybulska
Instytut Żywności i Żywienia w Warszawie
Як цитувати: Kłosiewicz-Latoszek L., Cybulska B.: Komentarz. W: Suplementacja witaminy D3 w zapobieganiu chorobom sercowo-naczyniowym i nowotworom złośliwym – badanie VITAL. Med. Prakt., 2019; 3: 140–141
Скорочення: 25(OH)D3 — 25-гідроксихолекальциферол, ССЗ — серцево-судинні захворювання, СС — серцево-судинний(і)
Віддавна відомо, що вітамін D3 відіграє значущу роль в метаболізмі кісткової системи у зв’язку з участю в регуляції кальцій-фосфорного обміну, а його дефіцит викликає у дітей рахіт, а в дорослих — остеопороз. Однак впродовж останніх декад під час обсерваційних досліджень було виявлено залежність між низькою концентрацією вітаміну D3 в сироватці крові та наявністю артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, метаболічного синдрому, новоутворень та серцево-судинних захворювань (ССЗ).1,2 Звязок між низькою концентрацією 25(OH)D3 (25-гідроксихолекальциферолу) та ССЗ пояснюється впливом на ригідність артерій, функцію судинного ендотелію і наплив кальцію у клітину.3 Зворотну залежність між концентрацією 25(OH)D3 і ризиком серцево-судинних (СС) подій та смерті внаслідок серцево-судинних причин виявлено під час великого метааналізу, що включав 27 обсерваційних досліджень, у яких було залучено 180 667 осіб.4 Кожне підвищення концентрації 25(OH)D3 на 10 нг/мл асоціювалось із нижчим на відповідно 10 % (RR 0,90; 95% ДІ: 0,86–0,94) і 12 % (RR 0,88; 95% ДІ: 0,80–0,96) ризиком СС подій та смерті внаслідок СС причин. Схожі результати отримано під час раніше опублікованого метааналізу, який включав 10 проспективних досліджень: ризик СС подій був нижчим на 7 % при збільшенні концентрації 25(OH)D3 на 10 нг/мл.5 Той факт, що ССЗ є основною причиною смерті, а наявність дефіциту вітаміну D3 у багатьох популяціях є поширеним явищем, призвів до проведення досліджень, під час яких відбувся аналіз впливу його застосування на ризик ССЗ. Однак результати цих досліджень та метааналізів вказують на те, що його застосування не має впливу на ризик СС подій.6-8 Результати нещодавно опублікованого — найтривалішого і найбільшого — дослідження VITAL також це підтверджують.9 У це дослідження було залучено 25 871 осіб, у яких з метою первинної профілактики новоутворень і ССЗ застосовувався вітамін D3 п/о у дозі 2000 МО на добу (або плацебо). Медіана періоду спостереження становила 5,3 року. Застосування вітаміну D3, порівнюючи з плацебо, не знижувало ризик серйозних СС подій (інфаркту міокарда, інсульту, смерті внаслідок СС причин, які підлягали сумарній оцінці), інвазивного злоякісного новоутворення (зокрема раку молочної залози, раку простати та раку товстого кишківника), а також ризику смерті внаслідок будь-якої причини та смерті внаслідок злоякісного новоутворення.
З інших робіт відомо, що застосування вітаміну D3 не впливає на ризик СС подій, незалежно від дози. У дослідженнях, які досі проводились, найчастіше застосовувалась доза 400–2000 МО на добу, за винятком дослідження VIDA, під час якого доза вітаміну D3 була високою — початково 200 000 МО п/о, а через місяць 100 000 МО п/о раз на місяць; контрольна група вживала плацебо.6 У дослідження було залучено 5108 осіб віком 50–83 роки (сер. 66 років) з міста Окленд в Новій Зеландії. Медіана періоду спостереження становила 3,3 року. Застосування вітаміну D3 не знизило ризик ССЗ чи смерті, які підлягали сумарній оцінці (11,8 % vs 11,5 %; ВР: 1,02; 95 % ДІ: 0,87–1,20). Автори дослідження VIDA зробили висновок, що застосування вітаміну D3 у високій дозі, яку застосовували раз на місяць, не попередила розвитку ССЗ. Необхідне проведення подальших досліджень щодо застосування вітаміну D3 щодня або раз на тиждень.
Підсумовуючи, на даний момент відсутні дані, які б обґрунтовували застосування вітаміну D3 з метою попередження розвитку злоякісних новоутворень і ССЗ.
• Під час обсерваційних досліджень виявлено зниження частоти серцево-судинних подій враз зі збільшенням концентрації вітаміну D3 в крові. Однак дослідження з рандомізацією та їх метааналізи не підтверджують корисного впливу застосування вітаміну D3 на вказаний ризик. Під час дослідження VITAL також не спостерігалось зниження ризику злоякісних новоутворень в осіб, які застосовували вітамін D3.
• На даний момент відсутні дані, які б обґрунтовували застосування вітаміну D3 з метою попередження розвитку злоякісних новоутворень і ССЗ.
Література до коментарю:
1. Autier P., Boniol M., Pizot C., Mullie P.: Vitamin D status and ill health: a systematic review. Lancet Diabetes Endocrinol., 2014; 2: 76–89
2. Theodoratou E., Tzoulaki I., Zgaga L., John P.A.: Vitamin D and multiple health outcomes: umbrella review of systematic reviews and meta-analyses of observational studies and randomised trials. BMJ, 2014; 348: g2035
3. Jones G., Strugnell S.A., DeLuca H.F.: Current understanding of the molecular actions of vitamin D. Physiol Rev., 1998; 78: 1193–1231
4. Zhang R., Li B., Gao X. i співавт.: Serum 25 hydroxy-vitamin D and the risk of cardiovascular disease dose-response metaanalysis of prospective studies. Am. J. Clin. Nutr., 2017; 105: 810–819
5. Wang L., Song Y., Manson J.E. i співавт.: Circulating 25-hydroxy-vitamin D and risk of cardiovascular disease : a metaanalysis of prospective Studies. Circ. Cardiovasc. Qual Outcomes, 2012, 5, 819–29
6. Scragg R., Stewart A.W., Waayer D. i співавт.: Effect of monthly high-dose vitamin D supplementation in cardiovascular disease in the Vitamin D Assessment Study: a randomized clinical trial. JAMA Cardiol., 2017; 2: 608–616
7. Ford J.A., MacLennan G.S.,, Avenell A. i співавт.: Cardiovascular disease and vitamin D supplementation: trial analysis, systematic review, and meta-analysis. Am. J. Clin. Nutr., 2014; 100: 746–755
8. Elamin M.B., Abu Elnour N.D., Elamin K.B. i співавт.: Vitamin D and cardiovascular outcomes: a systematic review and metaanalysis. J. Clin. Endocrinol. Metab., 2011; 96: 1931–1942
9. Manson J.E., Cook N.R., Lee I.M. i співавт.; VITAL Research Group: Vitamin D supplements and prevention of cancer and cardiovascular disease. N. Eng. J. Med., 2019; 380: 33–44