Ревматологія — досягнення 2018/2019. Системна склеродермія

Дата: 14 листопада, 2019
Автор: Irena Zimmermann-Górska
Додаткова інформація

Найчастішу причину смерті хворих на системну склеродермію становить інтерстиціальне захворювання легень, ознаки якого виявляють під час комп’ютерної томографії високої роздільної здатності у майже 90 % хворих.1,2 Незалежними предикторами прогресування інтерстиціального захворювання легень у хворих на системну склеродермію є нижче насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові, виміряне за допомогою пульсоксиметра під час тесту з 6-хвилинною ходьбою, та наявність артриту в анамнезі.2 Під час інтерстиціального захворювання легень часто розвиваються гастроезофагеальний рефлюкс та аспірація вмісту стравоходу внаслідок його дисфункції. Манометрія стравоходу та оцінка pH у його просвіті дозволяють застосувати відповідне лікування, зокрема високими дозами інгібітора протонної помпи.3,4

Принципи лікування хворих на системну склеродермію, опрацьовані експертами EULAR, й надалі становлять основу для тактики дій.5 Тривають дослідження щодо користі від застосування пірфенідону та нінтеданібу, а також фрезолімумабу (моноклональні антитіла до трансформуючого фактора росту ß).6 Підтверджено позитивний ефект та профіль безпеки при застосуванні тоцилізумабу.7

Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у хворих на системну склеродермію може спричинити значне покращення, однак асоціюється з ризиком ускладнень і загрозою життю.8,9

Запам’ятайте

• Найчастішу причину смерті хворих на системну склеродермію становить інтерстиціальне захворювання легень, ознаки якого виявляють під час комп’ютерної томографії високої роздільної здатності у майже 90 % хворих.

• Незалежними предикторами прогресування інтерстиціального захворювання легень у хворих на системну склеродермію є нижче насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові, виміряне за допомогою пульсоксиметра під час тесту з 6-хвилинною ходьбою, та наявність артриту в анамнезі.

• Під час інтерстиціального захворювання легень часто розвиваються гастроезофагеальний рефлюкс та аспірація вмісту стравоходу внаслідок його дисфункції. Манометрія стравоходу та оцінка pH у цого просвіті дозволяють застосувати відповідне лікування, зокрема високими дозами інгібітора протонної помпи.

• Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у хворих на системну склеродермію може спричинити значне покращення, однак асоціюється з ризиком ускладнень і загрозою життю.

Література

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie