Рак жовчних шляхів

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Найчастіше аденокарцинома (95 %), яка походить з епітелію слизової оболонки жовчних шляхів. Фактори ризику: первинний склерозуючий холангіт (ПСХ), кісти жовчних шляхів (типу I, IV і V, у т. ч. при хворобі Каролі), холедохолітіаз (особливо вторинний до хронічного холангіту), інвазія трематодами Clonorchis sinensis, Opisthorchis viverrini, Opisthorchis felineus. Класифікація, в залежності від локалізації:

1) рак внутрішньопечінкових жовчних шляхів;

2) рак позапечінкових жовчних шляхів — верхніх (пухлина Клацкіна; вище або на рівні місця поділу загальної печінкової протоки на праву і ліву печінкові протоки) і нижніх (у дистальній частині спільної жовчної протоки).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Симптоми: холестатична жовтяниця (якщо рак розташований за межами печінки; у випадку внутрішньопечінкового розташування не завжди спостерігається), свербіж шкіри, дискомфорт і біль у животі (як правило, у випадку внутрішньопечінкової локалізації; тривалий, тупий, у ділянці правого підребер’я), зменшення маси тіла, гепатомегалія, лихоманка, відчутна крізь шкіру пухлина у правому підребер’ї, збільшений, твердий, безболісний жовчний міхур (симптом Курвуазьє — при пухлинах, розташованих периферично від місця з’єднання міхурової протоки із загальною печінковою протокою).

Перебіг, як правило, підступний. Поява жовтяниці та свербежу, зазвичай, свідчить про значне задавнення раку; у більшості хворих на цьому етапі він вже неоперабельний, а виживаність не перевищує зазвичай 12 міс. від моменту встановлення діагнозу.

Більше про діагностикy, лікування та ін. можна дізнатися в актуалізованому розділі «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини»: «Рак жовчних шляхів».