Порушення чутливості

Патомеханізм та причини

Порушення чутливості можуть проявлятися симптомами зниження (ослаблення чи відсутності одного або кількох видів чутливості) і/або симптомами посилення (ненормальні відчуття у вигляді парестезій, таких як поколювання або оніміння, або гіперчутливість на сенсорні стимули — біль, гіперестезія).

Причини: патологічні процеси, що ушкоджують периферичні рецептори, розташовані в різних тканинах і органах, чутливі волокна периферичних нервів, афферентні шляхи спинного мозку і стовбура мозку, таламуса та коркових центрів у тім'яній долі.

Причини різних видів порушень чутливості, залежно від місця пошкодження нервової системи →табл. 1.36-1.

Короткотривалі й минущі парестезії не вказують на пошкодження нервової системи. Причини парестезії, залежно від місця ураження →табл. 1.36-2.

Таблиця 1.34-1. Симптоми та причини порушення чутливості залежно від місця пошкодження
Місце пошкодження	Тип порушень	Причини
периферичний нерв	біль і парестезії в ділянці іннервації, пізніше — втрата всіх видів чутливості	мононейропатії (травма)
корінці спинно-мозкових нервів	посилення болю при підвищенні внутрішньочерепного тиску (напр., кашель, дефекація), парестезії сегментарного типу, потім — втрата всіх видів чутливості	радикуліт попереково-крижового або шийного відділу (кила міжхребцевого диску), пухлини, гострий демієлінізувальний полірадикулоневрит, гостра запальна демієлінізувальна полірадикулонейропатія, значні дегенеративні зміни хребта
поперечне пошкодження спинного мозку	двобічна втрата всіх видів чутливості нижче місця ураження	травми, пухлини, запалення або ішемія спинного мозку, крововилив до спинного мозку
половинне поперечне пошкодження спинного мозку	порушення чутливості нижче рівня пошкодження: глибокої і тактильної — на стороні ураження, больової і температурної — на протилежній стороні	екстрамедулярна пухлина, травма, розсіяний склероз
інтрамедулярне ураження	дисоційовані сенсорні порушення: втрата больової і температурної чутливості при збереженій глибокій і частково дотиковій чутливості	інтрамедулярні пухлини, сирингомієлія, посттравматичний інтрамедулярний крововилив, тромбоз передньої спинномозкової артерії
задні стовпи спинного мозку	втрата глибокої чутливості, сенсорна атаксія, зниження м’язового тонусу і відсутність глибоких рефлексів	фунікулярний мієлоз (авітаміноз віт. В12), спинна сухотка (сифіліс нервової системи), іноді у хворих на цукровий діабет
таламус	дуже неприємний, сильний, пароксизмальний або постійний біль половини тіла, стійкій до дії ліків, геміанастезії, особливо у випадку пропріоцептивної чутливості	ішемічний або геморагічний інсульт, пухлина, травма
кора тім’яних часток	неможливість оцінювання сили та локалізації стимуляції, порушення дерматолексії (здатності розпізнавати символи, написані на шкірі), неможливість дискримінації (розрізняти два одночасно діючі подразники), феномен екстинкції (тобто вигасання стимулу — неможливість відчути одне з чуттєвих вражень при подразненні двох точок, розташованих у тих же місцях по обидва боки тіла), астереогнозія (нездатність розпізнавання без допомоги зору об’єктів, які пацієнт тримає в руках)	ішемічний або геморагічний інсульт, пухлини

Таблиця 1.34-2. Причини парестезії залежно від локалізації
половина обличчя	спазм судин під час аури при мігрені, простий парціальний епілептичний напад, транзиторна ішемічна атака (часто також геміпарез)
все обличчя	тетанія, гіпервентиляція
одна верхня кінцівка	парестезія в пальцях може бути симптомом пошкодження серединного нерва (напр., синдром зап’ястного каналу), ліктьового або променевого; епілептичний напад, ішемія півкулі головного мозку
обидві верхні кінцівки	нейропатія, розсіяний склероз, сирингомієлія
тулуб	характерний для розсіяного склерозу симптом Лермітта — спонтанний або викликаний швидким нахилом голови (відчуття струму, що проходить уздовж хребта)
нижні кінцівки	найчастіше симптом початкової стадії поліневропатії, також фунікулярний мієлоз задніх стовпів, розсіяний склероз, синдром неспокійних ніг
геміанестезія (верхня і нижня кінцівка на одній стороні)	інсульт, простий парціальний епілептичний напад

Діагностика

1. Суб’єктивне та об’єктивне обстеження: слід оцінити тип, тяжкість, обставини виникнення і локалізацію порушень чутливості. Тактильну чутливість досліджують, торкаючись тіла шматочком тонкого паперу або вати на паличці, больову чутливість — голкою, відчуття температури — за допомогою двох пробірок з теплою та холодною водою (з крану). Досліджуючи чутливість, порівнюють її на симетричних ділянках тіла, визначають якомога точніше межі порушень чутливості й порівнюють їх з ділянками іннервації окремих периферичних нервів та окремих дерматомів →рис. 1.36-1.

Рисунок 1. Сегментарна іннервація шкіри та ділянки шкірної іннервації нервів

2. Допоміжні дослідження: нейровізуалізація (КТ, МРТ) головного та/або спинного мозку, електрофізіологічні дослідження (сенсорна провідність; викликані сенсорні потенціали) залежно від підозрюваного місця пошкодження.