Свербіж

Патомеханізм та причини

Свербіж — це неприємне відчуття, що викликає потребу розчухування. Виникає у поверхневих шарах шкіри, слизових оболонок, верхніх дихальних шляхів і кон'юнктив. Патогенез свербіжу недостатньо вивчений і, ймовірно, багатофакторний. Причини генералізованого свербіжу:

1) алергічні захворювання шкіри;

2) хронічна ниркова недостатність, особливо у термінальній стадії;

3) холестаз — первинний біліарний цироз, позапечінковий холестаз, холестаз вагітних, гепатити;

4) гематологічні захворювання — справжня поліцитемія, лімфома Ходжкіна, грибоподібний мікоз, мастоцитоз, інші мієлопроліферативні та лімфопроліферативні новоутворення;

5) ендокринні та метаболічні розлади (захворювання щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, цукровий діабет, карциноїдний синдром, гіперкальціємія);

6) нейропатичний свербіж центральний (пухлини та абсцеси головного мозку, постінсультні зміни, аневризми, розсіяний склероз) або периферичний (оперізуючий лишай, цукровий діабет, амілоїдоз, постмедикаментозний [переважно опіоїди, що введені епідурально або субарахноїдально, моноклональні антитіла анти-EGFR, інгібітори тирозинових кіназ], у післяопераційному рубці); 

7) паранеопластичний свербіж — солідні пухлини;

8) психогенний свербіж.

Діагностика

У пацієнтів із генералізованим свербіжем слід врахувати всі вище наведені причини, особливо, лімфо- та мієлопроліферативні новоутворення та солідні пухлини, свербіж без змін на шкірі може навіть на декілька років випереджувати перші прояви хвороби.

Лікування

1. Свербіж при алергічних захворюваннях: антигістамінні ЛЗ, напр., гідроксизин, диметинден у гелі, полідоканол 3 % у кремі або олії для ванн може усувати свербіж при хронічних алергічних захворюваннях шкіри (напр., при атиповому дерматиті).

2. Свербіж в перебігу інших захворюваньтабл. 1.38-1.

Таблиця 1.36-1. Рекомендоване симптоматичне лікування свербіжу в деяких клінічних ситуаціях

Клінічна ситуація

Методи, які використовуються найчастіше

Інші можливі методи лікування

уремія

зволоження шкіри, оптимізація діалізаційного лікування та харчування, виключення гіперпаратиреозу, активоване вугілля 6 г/добу, фототерапія УФ-В променями, габапентин в низких дозах (напр., 100 мг 3 × на тиж. після гемодіалізу), прегабалін в низких дозах, налфурафін 5 мкг в/в після гемодіалізу або 2,5 чи 5 мкг/добу п/о, при локалізованому свербіжі  капсаіцин місцево у формі 0,025–0,075 % крему; γ-ліноленова кислота (2,2 % мазь)

сертралін 25–100 мг/добу, зважте трансплантацію нирки, налтрексон 50 мг/добу, талідомід 100 мг на ніч, акупунктура; інші: холестирамін, доксепін, монтелукаст, такролімус (місцево), кромоглікат натрію, лідокаїн (в/в), міртазапін, кетотифен, сульфат цинку, жирні кислоти омега-3, ондансетрон або гранісетрон

холестаз

стентування жовчних шляхів (у разі порушень відтоку жовчі); емоленти для шкіри, прохолодні ванни (якщо свербіж посилюється від тепла); холестирамін (пам’ятайте про 4-годинний інтервал між прийомом інших ліків); сертралін, повільно титрований від 25 мг/добу до 75–100 мг/добу, у разі потреби; рифампіцин, поступово титрований від 150 мг (можливо від 75) до максимум 600 мг/добу, якщо необхідно (під контролем лабораторних досліджень); налтрексон (титрується дуже повільно від 12,5 мг/добу, при необхідності — до 50 мг/добу), налмефен або налоксон парентерально у дуже низьких дозах

урсодезоксихолева кислота, налфурафін, андрогени, ондансетрон, тропісетрон, пропофол, фототерапія, плазмаферез або альбуміновий діаліз; низька доза трансдермального бупренорфіну (якщо пацієнт отримував інший опіоїд через біль, здійсніть спробу перейти на бупренорфін відповідно до правил перетворення доз для ротації опіоїдів)

істинна поліцитемія

зволоження шкіри, ацетилсаліцилова кислота, уникнення обтяжуючих факторів (напр., гарячих ванн), підлужування води в ванні харчовою содою

серталін 25–100 мг/добу або пароксетин 5–20(40) мг/добу, або флувоксамін 25–100 мг/добу), інтерферон-α (якщо є показання до циторедукційної терапії), руксолітініб, сіролімус, антигістамінні препарати (в літературі дані про ефективність ципрогептадину та циметидину), ПУФА, NB-UVB фототерапія, холестирамін

лімфома Ходжкіна

ГК

циметидин 800 мг/добу, міртазапін (7,5)15–30 мг на ніч, сертралін (25) 50–100 мг/добу, карбамазепін 200 мг 2 × на добу

паранеопластичний свербіж, при солідних пухлинах

пароксетин 5–20(40) мг/добу або серталін 25–100 мг/добу, або флювоксамін 25–100 мг/добу

міртазапін (7,5)15–30 мг на ніч

лікування опіоїдами: епідурально або субарахноїдально

бупівакаін інтратекально, габапентин, міртазапін, ондансетрон профілактично

НПЗП, ондансетрон, налбуфін, буторфанол, налоксон або налтрексон, габапентин, пропофол, прометазин

системне лікування морфіном або іншими опіоїдами

зволоження шкіри, зниження температури оточення, можливо блокатори H1-рецепторів, заміна на інший опіоїд (особливо у випадку морфіну), якщо свербіж утримується протягом кількох днів і є дуже докучливим

ондансетрон, пароксетин

нейропатичний свербіж 

капсаїцин місцево при notalgia paresthetica (і, ймовірно, в інших синдромах защемлення), протиепілептичні ЛЗ (в основному габапентин, прегабалін), антидепресанти

НПЗП

інші причини або ідіопатичний свербіж сертралін або пароксетин міртазапін, габапентин, апрепітант, серлопітант

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie