Свербіж

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Етіологія та патогенез

Свербіж — це неприємне відчуття, що викликає потребу розчухування. Виникає у поверхневих шарах шкіри, слизових оболонок, верхніх дихальних шляхів і кон’юнктив. Патогенез свербежу недостатньо вивчений і, ймовірно, багатофакторний. Свербіж тривалістю ≥6 тижнів визначається як хронічний. Розрізняють:

1) свербіж, пов’язаний з первинним захворюванням шкіри;

2) свербіж на незміненій хворобою шкірі;

3) свербіж, пов’язаний із вторинними ураженнями шкіри внаслідок хронічного розчухування.

Причини генералізованого свербежу:

1) захворювання шкіри, в т. ч. алергійні дерматози;

2) хронічна хвороба нирок, особливо на термінальній стадії;

3) холестаз — первинний холангіт, первинний або вторинний склерозивний холангіт, позапечінковий холестаз, холестаз вагітних, гепатити;

4) гематологічні захворювання — справжня поліцитемія, лімфома Ходжкіна, грибоподібний мікоз, мастоцитоз, інші мієлопроліферативні та лімфопроліферативні новоутворення;

5) ендокринні та метаболічні розлади (захворювання щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, цукровий діабет, карциноїдний синдром, гіперкальціємія);

6) нейропатичний свербіж центральний (пухлини та абсцеси головного мозку, постінсультні зміни, аневризми, розсіяний склероз) або периферичний (оперізувальний лишай, цукровий діабет, амілоїдоз, постмедикаментозний [переважно опіоїди, що введені епідурально або субарахноїдально, анти-EGFR моноклональні антитіла, інгібітори тирозинових кіназ, оральні контрацептиви], у післяопераційному рубці);

7) паранеопластичний свербіж — солідні пухлини;

8) психогенний свербіж.

Діагностика

У пацієнтів із генералізованим свербежем треба врахувати всі вищенаведені причини, особливо лімфо- та мієлопроліферативні новоутворення та солідні пухлини, свербіж без змін на шкірі може навіть на декілька років випереджувати перші прояви хвороби.

Лікування

1. Свербіж при алергійних захворюваннях: антигістамінні ЛЗ системно (H1-блокатори →табл. 17.3-2), за потреби I покоління, напр., гідроксизин, місцево диметинден у гелі; полідоканол 3 % у кремі або олії для ванн може зменшувати свербіж при хронічних алергійних захворюваннях шкіри (напр., при атиповому дерматиті).

2. Свербіж при інших захворюваннях →табл. 1.36-1.

Таблиця 1.36-1. Рекомендоване симптоматичне лікування свербежу в деяких клінічних ситуаціях
Клінічна ситуація	Методи, які використовуються найчастіше	Інші можливі методи лікування
хронічна хвороба нирок	зволоження шкіри, оптимізація діалізного лікування та харчування, виключення гіперпаратиреозу, дифелікефалін 0,5 мг/кг в/в в день діалізу, налфурафін 5 мкг в/в після гемодіалізу або 2,5 чи 5 мкг/добу п/о, фототерапія УФ-В променями, габапентин в низьких дозах (напр., 100 мг 3 × на тиж. після гемодіалізу), прегабалін в низьких дозах	сертралін 25–100 мг/добу, міртазапін 7,5–15 мг увечері, зважте трансплантацію нирки
холестаз	стентування жовчних шляхів (у разі порушень відтоку жовчі); емоленти для шкіри, прохолодні ванни (якщо свербіж посилюється від тепла); холестирамін (пам’ятайте про 4-годинний інтервал між прийманням інших ліків); сертралін, повільно збільшувати дозу за потреби від 25 мг/добу до 75–100 мг/добу; рифампіцин, поступово титрувати від 150 мг (можливо — від 75) до максимум 600 мг/добу, якщо необхідно (під контролем лабораторних досліджень); налтрексон (титрується дуже повільно від 12,5 мг/добу, при необхідності — до 50 мг/добу), налмефен або налоксон парентерально у дуже низьких дозах	урсодезоксихолева кислота (тільки у вагітних), андрогени, ондансетрон, тропісетрон, пропофол, фототерапія, плазмаферез або альбуміновий діаліз; низька доза трансдермального бупренорфіну (якщо пацієнт отримував інший опіоїд через біль, здійсніть спробу перейти на бупренорфін відповідно до правил перетворення доз для ротації опіоїдів)
істинна поліцитемія	зволоження шкіри, ацетилсаліцилова кислота, уникнення обтяжливих факторів (напр., гарячих ванн), підлужування води в ванні харчовою содою	серталін 25–100 мг/добу або пароксетин 5–20(40) мг/добу, або флувоксамін 25–100 мг/добу), інтерферон-α (якщо є показання до циторедукційної терапії), руксолітиніб, сіролімус, антигістамінні препарати (в літературі дані про ефективність ципрогептадину, NB-UVB фототерапія, холестирамін
лімфома Ходжкіна	ГК	міртазапін (7,5)15–30 мг на ніч, сертралін (25) 50–100 мг/добу, карбамазепін 200 мг 2 × на добу
паранеопластичний свербіж при солідних пухлинах	пароксетин 5–20(40) мг/добу або серталін 25–100 мг/добу, або флювоксамін 25–100 мг/добу	міртазапін (7,5)15–30 мг на ніч
лікування опіоїдами: епідурально або субарахноїдально	бупівакаїн інтратекально, габапентин, міртазапін, ондансетрон профілактично	НПЗП, ондансетрон, налбуфін, буторфанол, налоксон або налтрексон, габапентин, пропофол, прометазин
системне лікування морфіном або іншими опіоїдами	зволоження шкіри, зниження температури оточення, можливо блокатори H1-рецепторів, заміна на інший опіоїд (особливо у випадку морфіну), якщо свербіж утримується протягом кількох днів і є дуже докучливим	ондансетрон, пароксетин
нейропатичний свербіж	капсаїцин місцево при notalgia paresthetica (і, ймовірно, при інших синдромах защемлення), протиепілептичні ЛЗ (передусім габапентин, прегабалін), антидепресанти	НПЗП
інші причини або ідіопатичний свербіж	сертралін або пароксетин	міртазапін, габапентин, апрепітант