Гостре пошкодження нирок, пов'язане з вагітністю та пологами

ШКФ і нирковий плазмоток під час вагітності збільшуються на 40–50 %. Наслідком підвищення ШКФ є зниження рівня креатиніну в сироватці до 0,4–0,6 мг/дл (35–56 мкмоль/л). Підвищення рівня креатиніну навіть до 0,3 мг/дл (26,5 мкмоль/л) може свідчити про значуще пошкодження нирок, а значення, близькі до верхньої межі норми для загальної популяції (1,0–1,2 мг/дл [88–106 мкмоль/л]) можуть під час вагітності означати клінічно значуще зниження ШКФ. Підвищення ШКФ і тимчасова дисфункція проксимальних ниркових канальців можуть бути причиною фізіологічної глюкозурії, аміноацидурії та підвищеної екскреції з сечею білка і водорозчинних вітамінів. Протеїнурія при фізіологічній вагітності може досягати 250–300 мг/добу.

Гостре пошкодження нирок (ГПН) може виникнути у жінок із раніше здоровими нирками або накладатися на нефропатію до вагітності. При появі олігурії або анурії під час вагітності спочатку слід проводити УЗД, щоб виключити обструкцію або компресію на сечовивідні шляхи. Найпоширенішими причинами ГПН, пов’язаного з вагітністю, є ускладнення артеріальної гіпертензії, пов’язаної з вагітністю, сепсис, перинатальні кровотечі та тромботичні мікроангіопатії (у т. ч. атиповий гемолітико-уремічний синдром).

Акушерські ускладнення, які можуть спричинити ГПН:

1) передчасне відшарування плаценти (внаслідок кровотечі або емболії навколоплідними водами);

2) тяжка прееклампсія (≈20 % випадків), особливо при супутньому синдромі HELLP;

3) післяпологова кровотеча;

4) інші стани з дегідратацією або гіпотензією (напр., гестаційне блювання, сепсис, серцева недостатність);

5) дисеміноване внутрішньосудинне згортання;

6) гострий кортикальний некроз →нижче.

Окремі критерії діагностики ГПН у вагітних не розроблені. Використовуйте загальноприйняті критерії відповідно до KDIGO →розд. 14.1.

Гострий кортикальний некроз (ГКН), з відокремленням її частини від мозкового шару, є дуже рідкісним механізмом гострої ниркової недостатності в загальній популяції, але частіше зустрічається під час вагітності. ГКН найчастіше трапляється в кінці вагітності, внаслідок випадкової кровотечі або передчасного відшарування плаценти, рідше ― як ускладнення внутрішньоутробної загибелі плода, сепсису, прееклампсії або емболії навколоплідними водами. Найбільш ймовірно, що тригером є внутрішньосудинне згортання або тяжка ішемія нирок. ГКН проявляється раптовим зниженням діурезу або анурією. Для ГКН характерна тріада симптомів: анурія, макрогематурія і біль у поперековій ділянці. Поширеними є артеріальна гіпотензія та гарячка. У гострому періоді захворювання виявляються гіпоехогенні (УЗД) або гіподенсні (КТ) ділянки в корі нирок, а при КТ-ангіографії не показує контрастного посилення кори нирки при нормальному контрастному посиленні мозкової речовини. Через 1–2 міс. на оглядовій РГ видно кальцифікати в ділянці кори нирок. Лише у ≤40 % жінок відбувається часткове відновлення функції нирок, натомість інші жінки вимагають постійної замісної ниркової терапії.