Геморагічні діатези, пов'язані з порушеннями судинної стінки (вазопатії) 

Вазопатія — це поява плоских або папульозних висипань на шкірі чи слизових оболонках внаслідок дефектів або пошкодження кровоносних судин.

1. Вроджені вазопатії:

1) спадкова геморагічна телеангіектазія — хвороба Рендю-Ослера-Вебера;

2) пурпура при вроджених хворобах сполучної тканини — синдром Елерса-Данлоса, синдром Марфана, вроджена ламкість кісток.

2. Набуті вазопатії:

1) IgA-асоційований васкуліт (застаріла назва — пурпура Шенлейна-Геноха →розд. 16.8.7);

2) пурпура, пов’язана з підвищеним венозним тиском — дрібні, точкові петехії на обличчі та верхній частині тулуба, які виникають внаслідок кашлю, блювання, піднімання тягарів, у жінок після пологів, або ж на нижніх кінцівках у результаті венозного застою;

3) сенільна пурпура;

4) пурпура, пов’язана з надміром ГК (у результаті тривалого прийому ГК, при хворобі або синдромі Іценка-Кушинга): петехії на розгинальних поверхнях передпліччя, екхімози (синяки), тонка, в’яла і блискуча шкіра. Ефективного лікування немає.

5) пурпура, асоційована з авітамінозом С;

6) пурпура при диспротеїнеміях (кріоглобулінемії, макроглобулінемії Вальденштрема) та амілоїдозі;

7) звичайна пурпура — геморагічний діатез із легким перебігом у молодих жінок, вираженість якого збільшується під час менструацій, ймовірно під впливом жіночих гормонів

8) пурпура, асоційована з травмами і сонячними опіками; 

9) пурпури при інфекціях — зазвичай спричинених менінгококами, стрептококами та сальмонелою, при вітряній віспі, грипі, кору, малярії; також при грамнегативному сепсисі, синдромі Уотерхауза-Фрідеріксена, пневмококовому сепсисі, ендокардиті; блискавична пурпура — тяжкий геморагічний діатез із фульмінантним перебігом, розвивається під час інфекції, починається лихоманкою, ознобом, появою симетричних масивних петехій на нижніх кінцівках і тулубі, які трансформуються в бульозні і некротичні зміни, що призводять до некрозу, і навіть аутоампутації пальців;

10) пурпура, асоційована з тромбоемболічними змінами — ціаноз дистальних частин тіла з супутніми геморагічними та некротичними змінами при ДВЗ (з геморагічним некрозом пальців рук і стоп включно), некроз шкіри, викликаний АВК →розд. 2.34.4, сітчасте ліведо при антифосфоліпідному синдромі, при катастрофічному антифосфоліпідному синдромі клінічна картина нагадує блискавичну пурпуру; ураження в результаті емболії з атеросклеротичних бляшок, при сироватковій хворобі;

11) медикаментозна пурпура — петехії здебільшого на шкірі кінцівок та тулуба, які з’являються зазвичай після декількох або кільканадцяти днів застосування ЛЗ (зокрема, аллопуринол, цитарабін, атропін, барбітурати, хінідин, фенітоїн, ізоніазид, метотрексат, морфін, напроксен, нітрофурантоїн, пеніциліни, піроксикам, сульфаніламіди, сполуки йоду), зникають впродовж кількох днів після його відміни;

12) пурпура психічного ґенезу — розвивається майже виключно у жінок зі схильністю до істерії, мазохізму, депресії. Типові прояви включають болючі петехії, в межах яких ровивається набряк, та еритематозні зміни на верхніх кінцівках і стегнах, перед появою яких з’являється відчуття свербіжу, печіння або болю. Найчастіше мають легкий перебіг, з періодами ремісії та рецидивів. Ефективне лікування відсутнє, деколи спостерігається покращення після психотерапії.