Компресійні нейропатії верхньої кінцівки

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

1. Синдром верхнього грудного виходу.

2. Синдром круглого пронатора: компресія серединного нерва. Симптоми: пекучий біль у проксимальній частині передпліччя, який посилюється під час пронації; парестезії, що відзначаються вздовж серединного нерву до долонної поверхні кисті включно; пальпація ділянки круглого пронатора викликає біль, перкусія посилює парестезії. Лікування: часто достатньо припинити виконувати функції, що надмірно навантажуть м'яз; при хронічному стані буває необхідним хірургічне лікування.

3. Синдром зап'ястного каналу: компресія серединного нерву в зап'ястному каналі, у якому знаходяться 9 сухожиль м'язів-згиначів. Причини: ревматичні захворювання (РА, системна склеродермія, поліміозит, деформуючий остеоартроз, ревматична поліміалгія, подагра або псевдоподагра), мукополісахаридози, цукровий діабет, гіпотиреоз, акромегалія, перевантаження верхньої кінцівки (напр., у м’ясників, музикантів, що грають на клавішних інструментах; в осіб, які користуються комп'ютерною клавіатурою); об'ємні утворення в зап'ястному каналі (гангліон, гематома, ліпома, остеома), амілоїдоз, травми (переломи кісток), остеомієліт, аномалії розвитку м'язів, вагітність (у разі набряку, переважно у III триместрі); ідіопатичний. Симптоми: парестезії (оніміння, затерпання) в ділянці іннервації серединного нерву, тобто в ділянці тенара і на долонній поверхні I–III пальців та латеральної половини IV пальця і в ділянці нігтів I–III пальців (у всіх хворих, переважно посилюються вночі); позитивний симптом Тінеля (парестезії долонної поверхні I–III пальців при легкому постукуванні по серединному нерву на долонній поверхні кисті); позитивний тест Фалена (посилення парестезії під час нефорсованого згинання кисті); порушення чутливості; слабкість і атрофія м'язів тенара. Діагностика: підтвердження за допомогою УЗД або МРТ, електронейрографічного та електроміографічного дослідження. Лікування: місцеві ін'єкції ГК (зменшують симптоматику, однак не запобігають пізнім рецидивам, а навіть можуть сприяти їх виникненню; окрім цього сприяють ушкодженню або надриву сухожиль згиначів); ГК п/о застосовують лише у хворих з однозначно запальною, але неінфекційною причиною захворювання; НПЗП є мало ефективними. Хірургічне лікування у разі неефективності консервативної терапії.

4. Синдром переднього міжкісткового нерва передпліччя: компресія (найчастіше спричинена змінами у м'язах) відгалуження серединного нерва, що відходить на передпліччі (нерв виключно руховий, який іннервує глибокі м'язи передпліччя). Симптоми: м'язова слабкість; хворий не може зігнути великий палець руки і вказівний палець, щоб сформувати букву О; іноді біль; відсутні порушення чутливості. Діагностика: необхідно диференціювати з розривом сухожилля довгого згинача великого пальця руки. Лікування: слід уникати рухів пронації та супінації; зазвичай симптоми минають через певний проміжок часу.

5. Синдром ліктьового каналу: компресія ліктьового нерва у зв'язку зі звуженням каналу внаслідок травми, дегенеративних або запальних змін. Симптоми: парестезії, що посилюються після згинання кінцівки у ліктьовому суглобі (стосується IV і V пальців), позитивний симптом Тінеля (парестезії при перкусії ліктьового жолоба), хворий не в змозі доторкнутись великим пальцем пучки малого пальця руки, обхопити пляшку цілою долонею; слабкість і атрофія м'язів гіпотенара. Діагностика: часто вимагає проведення візуалізаційних методів дослідження ліктьового суглобу з метою виявлення остеофітів. Необхідно диференціювати з синдромом верхнього грудного виходу, синдромом каналу Гійона. Лікування: консервативне, якщо причина має запальний характер; хірургічне у разі інших причин синдрому.

6. Синдром каналу Гійона: компресія ганглієм ліктьового нерва, ураження внаслідок РА, травми або анатомічні аномалії кісток і м'язів. Симптоми: порушення руху і чутливості, схожі, як при синдромі ліктьового каналу. Лікування: більшість хворих вимагає хірургічного лікування.