ЗЗСТ — це хронічне системне запальне захворювання, яке протікає із симптомами СЧВ, системної склеродермії, ПМ/ДМ, РА та високим титром антитіл до багатого на уридин рибонуклеопротеїду (анти-U1 RNP). Діагностичні критерії ЗЗСТ →табл. 16.7-1. Якщо у хворого наявні діагностичні критерії ≥2 хвороб сполучної тканини і присутній специфічний серологічний маркер, діагностується оверлеп-синдром.
критерії за Alarcon-Segovia i Villareal |
1) серологічні: наявність антитіл anty-U1 RNP у титрі ≥1:1600 2) клінічні: a) набряк кистей рук б) артрит в) міозит г) синдром Рейно д) склеродактилія |
діагноз ЗЗСТ = відповідність серологічному критерію та ≥3-м клінічним критеріям (у разі співіснування набряку кистей рук, синдрому Рейно і склеродактилії додатково вимагається відповідність критерію 2б або 2в) |
критерії за Kasukawa та співавт. |
I. спільні симптоми: 1) синдром Рейно 2) набряк пальців або кистей рук II. наявність антитіл анти-U1 RNP III. «змішані» симптоми A. симптоми, що нагадують СЧВ: 1) поліартрит 2) лімфаденопатія 3) еритема обличчя 4) перикардит або плеврит 5) лейкопенія або тромбоцитопенія Б. симптоми, що нагадують системну склеродермію: 1) склеродактилія 2) фіброз легень, рестриктивні зміни або знижена TLCO 3) ослаблена перистальтика або розширення стравоходу В. симптоми, що нагадують ПМ: 1) слабкість м'язів 2) підвищення КФК у сироватці крові 3) ознаки міогенного механізму ушкодження м'язів на ЕМГ |
діагноз ЗЗСТ = наявність ≥1 спільного (I) симптому та серологічного (II) критерію, а також ≥1 «змішаного» симптому з кожної групи (A, Б, В) |
критерії за Танакі та співавт. |
I. загальні симптоми — як за Касукавою II. наявність анти-U1 RNP антитіл III. ураження характерних органів: 1) легенева артеріальна гіпертензія; 2) стерильний менінгіт; 3) невропатія трійчастого нерва IV. «змішані» симптомиA. симптоми, схожі з СЧВ: 1) поліартрит; 2) збільшені лімфатичні вузли; 3) еритема обличчя; 4) перикардит або плеврит; 5) лейкопенія (≤4000/мкл) або тромбоцитопенія (≤100 000/мкл) Б. симптоми, подібні до СС: 1) склеродактилія; 2) інтерстиціальна хвороба легень; 3) ослаблення перистальтики або розширення стравоходу В. симптоми, подібні до ПМ/ДМ: 1) м’язова слабкість; 2) підвищення активності м'язових ферментів у сироватці крові; 3) особливості міогенного ураження м'язів при ЕМГ |
діагноз ЗЗСТ: ≥1 симптом із загальним (I), серологічним критерієм (II) та ≥1 симптомом ураження характерного органу (III) або «змішаними» симптомами (IV) — ≥1 із ≥2 груп (А, Б або В) |
Диференційна діагностика включає системні захворювання сполучної тканини, що входять до складу ЗЗСТ →табл. 16.7-2 та інші стани, що протікають з присутністю аутоантитіл →розд. 27.1. На першому етапі захворювання найчастіше діагностується РА, СЧВ або недиференційована дисплазія сполучної тканини (НДСТ; симптомокомплекс, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної тканини, однак діагностичні критерії жодного з них протягом ≥3 років не виявляються; в усіх хворих наявні ANA).
Клінічний симптом |
СЧВ |
РА |
ССД |
ПМ |
ЗЗСТ |
|
плеврит або перикардит |
++++ |
+ |
+ |
– |
+++ |
|
деструктивний артрит |
± |
++++ |
+ |
± |
+ |
|
симптом Рейно |
++ |
– |
++++ |
+ |
++++ |
|
міозит |
+ |
+ |
+ |
++++ |
+++ |
|
склеродактилія |
± |
– |
++++ |
– |
++ |
|
склеродермія |
– |
– |
+++ |
– |
– |
|
інтерстиціальний фіброз легень |
+ |
+ |
+++ |
++ |
+++ |
|
легенева гіпертензія |
+ |
± |
++ |
+ |
+++ |
|
еритема («метелик») на обличчі |
++++ |
– |
– |
– |
++ |
|
виразки у ротовій порожнині |
+++ |
– |
– |
– |
++ |
|
судоми або психоз |
+++ |
– |
– |
– |
– |
|
нейропатія V нерва |
+ |
– |
++ |
– |
+++ |
|
периферична полінейропатія |
++ |
++ |
± |
– |
++ |
|
поперечний мієліт |
+++ |
+ |
– |
– |
++ |
|
асептичний менінгіт |
+++ |
+ |
– |
– |
+++ |
|
гломерулонефрит |
||||||
проліферативний |
++++ |
– |
– |
– |
+ |
|
мембранозний |
+++ |
– |
– |
– |
++ |
|
реноваскулярна гіпертензія |
+ |
– |
++++ |
– |
+++ |
|
системний васкуліт |
++ |
++ |
+ |
+ |
+ |
|
незапальна васкулопатія |
– |
– |
++++ |
– |
+++ |
|
порушення моторики стравоходу |
± |
± |
++++ |
++ |
+++ |
|
анти-RNP |
++ |
– |
+ |
+ |
++++ |
|
анти-Sm |
+++ |
– |
– |
– |
– |
|
анти-нДНК |
++++ |
– |
– |
– |
– |
|
анти-Scl-70, АЦА |
– |
– |
+++ |
– |
– |
|
↓ рівня компонентів комплементу |
+++ |
– |
– |
– |
+ |
|
РФ |
++ |
+++ |
+ |
+ |
++ |
|
Кількість плюсів означає наскільки часто спостерігається даний клінічний симптом. |
Лікування залежить від домінуючих у клінічній картині симптомів i полягає у лікуванні захворювань, що входять до складу ЗЗСТ. При НДСТ слід застосувати НПЗП, гідроксихлорохін або хлорохін та ГК у низьких дозах.
Моніторинг: з метою раннього діагностування інтерстиціального захворювання легень проведіть скринінг — РГ грудної клітки 1 × на рік або частіше у разі появи типових клінічних проявів легеневих змін. Якщо на основі РГ грудної клітки або клінічної картини підозрюється інтерстиціальне захворювання легень, проведіть КТВР та функціональні дослідження дихальної системи з оцінкою TLCO. У хворих із симптомами системної склеродермії проведіть скринінгові дослідження для виявлення артеріальної легеневої гіпертензії.
Прогноз при ЗЗСТ кращий, ніж при СЧВ і системній склеродермії. У частини хворих перебіг м'який і наступає ремісія, у частини — розвивається визначене захворювання сполучної тканини, в інших симптоми зберігаються і слід проводити багаторічну імуносупресивну терапію; часом призводить до смертельних ускладнень. Основною причиною смерті серед дорослих хворих є ускладнення артеріальної легеневої гіпертензії, а також інфекції та міокардит. Присутність аФЛ збільшує ризик смерті.