Сказ

1. Вакцина: містить інактивований вірус; належить до категорії «інактивованих».

2. Показання: вакцинація рекомендована усім, покусаним дикими тваринами або домашніми тваринами з підозрою на сказ (рішення про проведення відповідних заходів приймають спеціалісти, які працюють у консультативних кабінетах вакцинації, або інфекціоністи) та особам, які виїжджають на ендемічні території поширення хвороби (включаючи Азію, Африку, Південну та Центральну Америку, Арктику, особливо в місця, де медичні заклади не мають постконтактної профілактики; особливий ризик стосується людей, які планують подорожі та види діяльності, природа яких сприяє контакту з тваринами [ссавцями], напр., їзда на велосипеді, кемпінг, активний туризм, відвідування печер) Також показаний особам, які професійно піддаються контакту з хворими тваринами або вірусом сказу (напр., лісникам, мисливцям, ветеринарам і ветеринарним технікам, зоотехнікам, біологам, які працюють у польових умовах серед тварин, співробітникам лабораторій і вченим, які контактували з вірусом, спелеологам, місіонерам).

3. Протипоказання: відсутні у випадку постекспозиційної тактики. У випадку вакцинації до експозиції — універсальні для усіх «інактивованих» вакцин →розд. 18.11.1.

4. Менеджмент до експозиції — схема вакцинації: 

1) базова — традиційна 3-дозова або тижнева 2-дозова →табл. 18.11-8; CDC та ВООЗ рекомендують 2-дозову схему: 0, 7 день (CDC дозволяє вакцинацію лише в/м, тоді як ВООЗ рекомендує вакцинацію в/ш або в/м);

2) прискорений: 3 дози за схемою 0, 3 та 7 днів; за ChPL його можна розглядати в осіб віком 18–65 р., у яких неможливо використовувати класичну схему раніше необхідного терміну захисту;

3) бустерні дози кожні 5 років не використовуються рутинно. У разі постійно високого ризику інфікування (працівники лабораторій, які мають контакт з вірусом) рекомендуйте кожні 6 міс. перевіряти концентрацію специфічних антитіл у сироватці крові, а у разі підвищеного ризику інфікування, пов’язаного з контактом з кажанами, перебування в середовищі проживання кажанів або у осіб, які проводять розтин трупів тварин — кожні 2 роки — введіть бустерну дозу при концентрації специфічних антитіл <0,5 МО/мл. В терміні 1–3 років після 2-дозового курсу первинної вакцинації для осіб, які зазнали контакту з ссавцями (напр., ветеринарів, ветеринарних техніків, спелеологів, фахівців, які мають контакт з дикими тваринами та мандрівників до регіонів, з ризиком сказу, особливо собак, а також місць, де можна очікувати обмежений доступ до постекспозиційної профілактики) рекомендується одноразово визначати концентрацію специфічних антитіл — ввести бустерну дозу, коли концентрація специфічних антитіл <0,5 МО/мл. Особам з цієї групи також можна зробити ревакцинацію незалежно від тесту на антитіла, не раніше ніж на 21 день (рахуючи від початку основного щеплення) і не пізніше 3 років після основного щеплення. Ці рекомендації стосуються осіб, у яких очікується, утримання ризику контакту протягом >3 років після первинної вакцинації. В інших випадках, згідно з рекомендаціями CDC і ВООЗ, бустерні дози не потрібні. Рекомендації виробників щодо рутинного введення бустерних доз (можливо, кожні 5 років) відрізняються від останніх рекомендацій ВООЗ і CDC.

5. Постекспозиційна тактика (правила та критерії відбору →табл. 18.11-9): в обґрунтованих випадках у невакцинованої або неповністю вакцинованої особи вакцинація за схемою 0, 3, 7, 14 та 28 днів (5 доз): альтернативно можна ввести 2 дози в різні кінцівки під час першого візиту (день 0), а потім по 1 дозі на 7 і 21 дні (якщо постраждалою є раніше вакцинована особа, введіть тільки 2 додаткові дози вакцини за схемою 0 та 3 дні; не потрібно одночасно вводити специфічного імуноглобуліну або сироватки). Якщо ризик високий (→табл. 18.11-9), одночасно з першою дозою вакцини вводиться специфічний людський імуноглобулін проти сказу 20 МО/кг м. т.; його можна вводити до 7 дня від початку вакцинації. Отримання повної вакцинації в минулому не звільняє від постконтактної профілактики за показаннями, але це значно спрощує та підвищує її ефективність (2 бустерні дози вакцин за графіком 0 та 3 дня [ВООЗ також допускає одноразове введення 4 доз в/ш]; RIG або специфічну сироватку).