Субдуральна емпієма

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Скупчення гнійного вмісту між твердою та павутинною оболонками головного мозку.

1. Етіологічний чинник: аеробні (35 %) та анаеробні (10 %) стрептококи, S. aureus (10 %) та S. epidermidis (2 %), аеробні грам-негативні палички (10 %).

2. Чинники ризику: синусит (>50 %), середній отит (30 %), травма голови (30 %), запалення кісток черепа, хірургічна маніпуляція.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

Перебіг захворювання не має характерних ознак. Протягом кількох днів чи тижнів відмічається головний біль з гарячкою — це єдині симптоми емпієми, що розвивається; потім з’являється нудота, блювання, менінгеальні симптоми (ригідність м’язів потилиці). Враз зі збільшенням кількості гнійного вмісту у субдуральному просторі стають більш вираженими симптоми набряку головного мозку, а також вогнищеві симптоми. Занадто пізно розпочате лікування призводить до стійких неврологічних наслідків (найчастіше це спастичні парези чи паралічі, епілепсія, афазія) або смерті (летальність становить 40 %).

ДІАГНОСТИКАвгору

1. Лабораторна діагностика: неспецифічні зміни в СМР (найчастіше незначний гранулоцитарний плеоцитоз; у ≈40 % домінують лімфоцити), результат мікробіологічного дослідження СМР завжди негативний.

2. КТ або МРТ: найбільш важливе діагностичне дослідження; діагноз підтверджують типові зміни у субдуральному просторі, з накопиченням рідинного вмісту і контрастним підсиленням оболонок головного мозку та компресійними симптомами (т. зв. ефект маси).

ЛІКУВАННЯвгору

1. Емпірична антибіотикотерапія: 3 ЛЗ в/в у максимальних дозах — бензилпеніцилін G, цефалоспорин ІІІ покоління (напр., цефотаксим, цефтріаксон) та метронідазол (7,5 мг/кг м. т. кожні 6 год). Якщо є підозра на MRSA → слід замінити пеніцилін на ванкоміцин. Продовжуйте антибіотикотерапію 2–4 тиж. після проведеного дренування емпієми, а у не оперованих хворих — 6–8 тиж.

2. Хірургічне лікування: операційне дренування є методом першої лінії, якщо емпієма має товщину >9 мм; доцільність його проведення слід розглянути і при менших розмірах.

3. Симптоматичне лікування: таке ж, як при менінгіті розд. 18.5.1.

4. Моніторинг: під час лікування КТ чи МРТ голови слід проводити кожні 7–14 днів.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie