Абсцес мозку

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Вогнищеве інфікування мозкової тканини. Характерне безпосереднє або гематогенне поширення (навіть з віддалених первинних вогнищ, напр., ендокарду). На початку запальна інфільтрація → через ≈2 тиж. починається розпад → виникає колектор, наповнений гнійним вмістом та оточений добре васкуляризованою тонкостінною капсулою. Навколо абсцесу — зона набряку головного мозку.

Етіологія залежить від локалізації первинного вогнища інфекції, яке становить вихідну точку абсцесу, та інших чинників ризику:

1) синусит → аеробні та анаеробні стрептококи, бактерії роду Haemophilus, Bacteroides, Fusobacterium;

2) середній отит чи мастоїдит → стрептококи, аеробні грам-негативні кишкові палички (особливо Proteus), Bacteroides i P. aeruginosa;

3) ендокардит → Streptococcus viridans;

4) травма → S. aureus;

5) порушення клітинного імунітету → грибки Candida, Aspergillus, рідше Cryptococcus neoformans; СНІД → найчастіше T. gondii, грибки (C. neoformans);

6) туберкульоз: туберкульома — це різновид абсцесу, заповненого казеозними масами;

7) інші — одонтогенне запалення, післяопераційні інфекції, бронхоектази, абсцес легені, сепсис.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

Спочатку з’являється біль голови, часто тупий, розлитий, у 50 % хворих спостерігається гарячка. Поступово наростають симптоми підвищеного внутрішньочерепного тиску та набряку головного мозку. Вогнищеві симптоми у 50 % хворих — парези та паралічі, афазія, епілептичні напади (судоми). Набряк диску зорового нерва у 25 %.

Летальність до 25 %, а у 30–50 % хворих розвиваються стійкі неврологічні наслідки (у т. ч.: паралічі, парези, епілепсія).

ДІАГНОСТИКАвгору

1. Лабораторні дослідження: неспецифічні зміни в загальному аналізі СМР (підвищений тиск, інші показники можуть бути в нормі). Посіви крові та СМР як правило негативні. Найбільше діагностичне значення має посів вмісту абсцесу, отриманого за допомогою аспірації через пункційну голку (завжди на наявність аеробних і анаеробних бактерій та грибків). Враховуючи загрозу вклинення головного мозку, люмбальну пункцію слід виконувати лише в обґрунтованих випадках, після виконаних КТ/МРТ голови та дослідження очного дна.

2. КТ та МРТ: типовою картиною є гіподенсивна запальна інфільтрація, що посилюється при контрастуванні, добре насичена контрастом капсула абсцесу, а також навколишня гіподенсивна зона набряку головного мозку. Сусідні мозкові структури зміщені та стиснені (т. зв. ефект маси).

ЛІКУВАННЯвгору

1. Хірургічне лікування: методом першої лінії є аспірація вмісту абсцесу або видалення абсцесу (особливо абсцесів задньої черепної ями, грибкових абсцесів і туберкульоми). Протипоказання: множинні абсцеси головного мозку, складний хірургічний доступ до абсцесу, малі абсцеси діаметром <2 см.

2. Антибіотикотерапія: бензилпеніцилін G, цефалоспорини ІІІ покоління та метронідазол в/в протягом 8 тиж.; слід використовувати як доповнення операційного лікування, або в якості монотерапії, коли хірургічна маніпуляція неможлива. Грибкове ураження ЦНС →розд. 18.5.1.

3. Симптоматичне лікування: таке ж, як при менінгіті →розд. 18.5.1.

4. Моніторинг: під час лікування контрольні КТ чи МРТ повторюйте кожні 7–14 днів, а після його закінчення щомісяця впродовж року (разом з клінічним оглядом).

УСКЛАДНЕННЯвгору

Найбільш небезпечним ускладненням є прорив абсцесу у шлуночкову систему головного мозку (раптове погіршення стану, летальність 80–100 %).