Дирофіляріоз

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

1. Етіологічний фактор: нематоди Dirofilaria immitis i Dirofilaria repens. D. immitis відповідає за природний філяріатоз у собак; дорослі форми паразита розташовуються в легеневих артеріях і правому шлуночку серця. Дорослі форми D. repens, натомість, розвиваються в підшкірній клітковині собак і котів. Людина є випадковим господарем дирофіляріозу. В організмі людини нематода не завершує повний цикл розвитку, вона мігрує в тканинах і внутрішніх органах в личинкової формі, яка не здатна трансформуватися в дорослу форму паразита, що виробляє мікрофілярії. Наразі у світі задокументовано лише кілька випадків інфікування людей із повним циклом розвитку та наявністю мікрофілярій у периферичній крові, у тому числі один у Польщі.

2. Резервуар і шлях передачі: природним резервуаром паразита є собаки та коти. Дирофіляріоз передається багатьма видами кровосисних комарів родів Anopheles, Aedes i Culex, які вносять через шкіру інвазійних мікрофілярій. Інфекція поширюється в середовищі тварин і по лінії тварина-переносник-людина.

3. Фактори ризику інфікування: перебування в ендемічній зоні та зазнавання численних укусів комарів, проживання або сезонна робота в сільськогосподарських районах, наявність природного остаточного хазяїна (собака чи кішка).

4. Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період коливається від кількох до кількох тижнів. Людина не є заразною для навколишнього середовища і зазвичай не бере участі в повному циклі розвитку, що призводить до виробництва мікрофілярій, що проникають у периферичну кров, які можуть бути передані наступному господарю через вектор.

Епідеміологіявгору

Інфекції широко поширені в усьому світі, за винятком районів холодного клімату. D. immitis зустрічається в деяких країнах Африки, Близького Сходу, Північної та Південної Америки, Японії та Австралії. D. repens зустрічається в Центральній і Східній Європі, Китаї, Південній Африці та на Аравійському півострові. Обидва види зустрічаються в країнах Середземноморського басейну, Індії, Росії та на Корейському півострові. Поширення паразита серед тварин і людини також спостерігається в країнах з помірним кліматом, зокрема в Україні, Чехії, Словаччині та Польщі.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГвгору

1. Легеневий дирофіляріоз: викликається у людей D. immitis. Більшість інфекцій протікають безсимптомно або легко. Паразит поселяється в судинах легень і гине незабаром після зараження. Викликає застійні явища та місцеві запальні зміни у вигляді округлих вузликів діаметром 1–3 см, схильних до некрозу та кальцифікації. У клінічній картині переважають біль у грудній клітці, хронічний кашель з відхаркуванням гнійного або кров’яного мокротиння, кровохаркання, іноді задишка. З’являються загальні симптоми: підвищення температури тіла, біль у м’язах і різка слабкість.

2. Підшкірний дирофіляріоз: викликається у людини D. repens. Підлягають відмиранню незрілі личинкові форми нематоди у вигляді поодиноких або множинних, чітко відділених від оточення, м’яких і безболісних підшкірних вузликів, оточених запальними клітинами у вигляді гранульом, з переважанням еозинофілів, лімфоцитів і плазматичних клітин. Типовим розташуванням вузликів є руки, тулуб, нижні кінцівки, груди, голова, шия та мошонка. Локалізація незрілих паразитів під повікою або бульбарною кон’юнктивою, у м’яких тканинах орбіти або в склоподібному тілі може спричинити затуманення гостроти зору, дефекти поля зору, кон’юнктивіт, кон’юнктивальний крововилив, періорбітальний набряк і компресію зорового нерва. Локалізація вузликів у молочній залозі, щитовидній залозі, мошонці або в черевній порожнині може викликати підозру на злоякісність.

Діагностикавгору

Допоміжні дослідження

1. Ідентифікація етіологічного фактора:

1) гістологічне дослідження хірургічно видаленого підшкірного вузлика з оцінкою характерних морфологічних ознак паразита;

2) молекулярний аналіз отриманої під час хірургічного втручання нематоди (винятково мікрофілярій периферичної крові) методом ПЛР — для остаточного підтвердження інфекції;

3) у поодиноких випадках — виявлення мікрофілярій у периферичній крові методом згущення Кнотта.

2. Інші:

1) візуалізаційні дослідження — численні круглі тіні в легенях на рентгенівському знімку грудної клітки, лінійні структури, що відповідають паразитам або кальцифікати на ультразвуковому дослідженні підшкірних вузликів;

2) лабораторні дослідження крові — еозинофілія периферичної крові, висока концентрація загального IgE та маркерів запалення.

Діагностичні критеріїї

Підозрюйте дирофіляріоз у пацієнтів з епідеміологічним анамнезом, що вказує на укуси комарів, наявність одиничних або множинних вузликів у підшкірній або легеневій клітковині та часто супутньою еозинофілією в периферичній крові.

Диференційна діагноcтика

1) інші дирофіляріози, не специфічні для людини — інфікування D. tenuis у єнота та D. ursi, розповсюджені у північноамериканського бурого ведмедя, іноді може викликати неспецифічне захворювання дирофіляріозом людини.

2) тропічні паразитози:

а) онхоцеркоз (річкова сліпота), що зустрічається в Екваторіальній Африці та деяких країнах Латинської Америки, характеризується наявністю численних м’яких підшкірних вузликів, розташованих переважно в області голови та нижніх кінцівок, що містять статевозрілі форми філярій Onchocerca volvulus (т. зв. onchocercomata);

б) дерматит після лікування вісцерального лейшманіозу (гарячка kala-azar) характеризується наявністю численних папул, депігментованих плям і неболючих шкірних вузликів, заповнених найпростішими (внутрішньоклітинними формами амастигот), розташованих переважно на обличчі, зі схильністю до поширюватися на всю поверхню шкіри;

в) дисемінована форма шкірного лейшманіозу, викликана Leishmania amazonensis, L. guyanensis або L. aethiopica, з дисемінованими вузликами, які не виразковуються в анергічних осіб;

г) американський трипаносомоз (хвороба Шагаса), набутий транскон’юнктивально, характеризується асиметричним набряком навколо очей, набряком однієї половини обличчя та кон’юнктивітом (симптом Романя), подібним до дирофіляріозу очей;

д) симптоматичний мансонельоз, спричинений Mansonella perstans, може спричинити субкон’юнктивальні вузлики, набряк повік та м’яких тканин орбіти, що нагадує очний дирофіляріоз;

е) амебні абсцеси легень як наслідок ускладненого та неправильно вилікованого кишкового амебіазу (Entamoeba histolytica);

3) інфекційні захворювання — лепроматозна проказа, інфекції шкіри, спричинені атиповими мікобактеріями (напр., Mycobacterium marinum), екзотичні мікози (напр., споротрихоз шкіри та підшкірної клітковини, гістоплазмоз легенів), туберкульоз легенів, бактеріальні абсцеси легень, актиномікоз;

4) інші захворювання — нейрофіброматоз, ліпоми, фіброми, міоми, первинні та метастатичні злоякісні пухлини (напр., рак молочної залози, рак легенів, рак щитовидної залози, лімфоми), саркоїдоз.

Лікуваннявгору

Етіотропне лікування

Лікування полягає у видаленні дирофілярія хірургічним шляхом. У вкрай рідкісних випадках повного розвитку паразита в організмі людини з наявністю мікрофілярій, що циркулюють у периферичній крові, ефективним є лікування івермектином п/о у дозі 200 мкг/кг м. т./добу протягом наступних 3 днів. Симбіоз паразита з бактеріями роду Wolbachia виправдовує додаткове застосування доксицикліну протягом 2 тиж.

Моніторингвгору

Регулярний моніторинг еозинофілії у периферичній крові допомагає оцінити ефективність лікування.

Ускладненнявгору

Супутні бактеріальні суперінфекції, пневмонія, плеврит, дихальна недостатність, ускладнення з боку очей — порушення зору, підвищення внутрішньоочного тиску, відшарування сітківки, помутніння кришталика і склоподібного тіла, ураження зорового нерва.

ПРОГНОЗвгору

При внутрішньошкірній формі прогноз сприятливий і захворювання зазвичай не залишає тривалих клінічних наслідків. При легеневій та очній локалізації паразита прогноз залежить від кількості та локалізації патологічних уражень. Очний дирофіляріоз може спричинити незворотне пошкодження очей.

Профілактикавгору

Специфічні методи

Відсутні.

Неспецифічні методи

1. Використання засобів індивідуального захисту від укусів комах під час перебування в тропічних і субтропічних країнах і в теплу пору року в районах з помірним кліматом →розд. 18.13.

2. Застосування інсектицидів у періоди масового розмноження комарів (сильні дощі, повені).

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.