Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуПролапс мітрального клапана (ПМК) — зміщення частини стулки або стулок до лівого передсердя під час систоли лівого шлуночка.
Синдром пролабування мітрального клапана (син.: синдром Барлоу) це симптомокомплекс — біль у ділянці серця, серцебиття, аритмії, запаморочення, синкопе, що мають місце в особи з ПМК.
Первинний ПМК є результатом змін у стулках і сухожилкових хордах внаслідок міксоматозної дегенерації; може мати сімейний характер; також можливий зв’язок напр. із синдромом Марфана. Вторинний ПМК виникає при хворобах сполучної тканини, гострому ендокардиті (внаслідок надриву сухожилкової хорди), а також ішемічній хворобі серця (напр. внаслідок розриву папілярного м’яза при інфаркті міокарда). Розрив сухожилкової хорди дає картину «ціповидної» стулки. ПМК може співіснувати з пролапсом тристулкового клапана (до 40 % випадків), пролапсом стулки аортального клапана або клапанa легеневої артерії (2–10 %), іноді — аневризмою або дефектом міжпередсердної перегородки.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ
1. Симптоми: біль у ділянці серця, серцебиття, запаморочення, пресинкопальні і синкопальні стани.
2. Об’єктивні ознаки: типовий мезо-, або пізньосистолічний клік, пізньосистолічний або пансистолічний шум (аускультативні зміни посилюються у положенні стоячи; відсутність цих симптомів свідчить проти діагнозу ПМК).
3. Типовий перебіг: різний — від слабко виражених, клінічно німих форм ПМК до форм, обтяжених високим ризиком смерті.
На підставі клінічних ознак і ехокардіографічної картини.
1. ЕКГ: у більшості випадків — нормальна ЕКГ-картина; іноді у симптомних хворих — неспецифічні зміни ST-T у відведеннях ІІ, ІІІ і aVF, рідше — у V4–V6, аритмія.
2. РГ грудної клітки: зазвичай — в нормі, за винятком тяжкої хронічної або гострої мітральної недостатності.
3. Ехокардіографія: проводиться з метою діагностики ПМК в осіб без симптомів, в яких є аускультативні зміни, а також з метою виключення ПМК в осіб, у яких діагностовано ПМК, незважаючи на відсутність типових аускультативних ознак.
1. Хворий без симптомів або зі слабко вираженими симптомами і сприятливою ехокардіографічною картиною: запевніть пацієнта про те, що прогноз сприятливий, порадьте вести нормальний спосіб життя і регулярно виконувати фізичні вправи; клінічний контроль — кожні 3–5 років (якщо немає значущої мітральної недостатності).
2. Хворий без симптомів із тяжкою клапанною недостатністю: призначте трансторакальну ехокардіографію кожні 6–12 місяців. При помірній регургітації та нормальній систолічній функції лівого шлуночка призначте моніторинг кожні 1–2 роки.
3. Хворий з пароксизмальним посиленим серцебиттям, що супроводжується тривогою, болем у грудній клітці і втомлюваністю: корисним може бути призначення β-блокатора.
4. Хворий з ортостатичними синкопе: необхідно збільшити вживання рідини і солі; в тяжких випадках призначте флудрокортизон →розд. 23.2.1.
5. Хворий після епізоду транзиторної ішемічної атаки: призначте АСК 75–325 мг/добу.
6. Хворий після ішемічного інсульту, з НМК, фібриляцією передсердь або з тромбом у лівому передсерді: призначте тривалу антикоагулянтну терапію — застосування антагоніста вітаміну К (МНВ ≈2,5) або нового орального антикоагулянта.
7. Хірургічне лікування показане у випадку тяжкої мітральної недостатності, спричиненої розтягненням або надривом сухожильної хорди, а його проведення слід розглянути у хворого без суб’єктивних симптомів, з «ціповидною» стулкою і кінцевосистолічним розміром лівого шлуночка 40–44 мм. Зазвичай можливою є успішна корекція клапана.
8. Пластика клапана за методом «край до краю» (MitraClip) — можна її розглянути у випадку тяжкої первинної НМК з пролабуванням стулки в окремих хворих з високим ризиком, пов'язаним з операцією, в т. ч. тих, які не пройшли відбір до хірургічного лікування через високий операційний ризик.
Загалом сприятливий. Фактори, що збільшують ризик смерті: помірно-виражена і тяжка НМК, ФВЛШ <50 %, несприятлива ехокардіографічна картина (потовщення та/або подовження стулки). Не повинні професійно займатись спортом особи з ПМК за наявності одного або більше з таких факторів: втрата свідомості нез’ясованої етіології в анамнезі, раптова серцева смерть в родині в особи з ПМК, пароксизмальні надшлуночкові або комбіновані шлуночкові аритмії, особливо, якщо вони виникають або посилюються під час фізичного навантаження, тяжка НМК, дисфункція лівого шлуночка, синдром Марфана, синдром подовженого інтервалу QT. Таким особам можна дозволити займатись видами спорту з малою статичною і малою динамічною складовою, такими як більярд, гольф, крикет, боулінг, стрільба.