Фенциклідин і кетамін

Фенциклідин, інакше PCP або ангельський пил, є засобом, який виготовляється і продається нелегально. Кетамін (аналог PCP) застосовується як анестетик. Обидві речовини є психоделічними засобами із дисоціативною дією (кетамін слабший від РСР), викликають відчуття «виходу поза тіло» з супроводжуючою ейфорією і галюцинаціями (віра в їх реальність залишається навіть після закінчення дії цих речовин). Можуть викликати сильне відчуття страху, неспокій та психічні розлади. Фенциклідин та кетамін доступні у вигляді таблеток, кристалів, порошків для вдихання і розчинів для ін’єкцій. Однією із характерних форм PCP є сигарети, які просякнуті його розчином (wet stick). Кетамін, отриманий в результаті крадіжок з ветеринарних практик, вважається т. зв. клубним наркотиком, а його вуличними назвами є K, Kitkat, вітамін К. Хронічне вживання кетаміну попри психоневрологічні ускладнення призводить до виникнення урологічних порушень, так званої кетамін індукованої уропатії. Після вживання кетаміну спостерігаються порушення пам'яті, і з цієї причини він використовується в злочинних цілях (це одна з так званих таблеток для зґвалтування).

Фенциклідин швидко всмоктується через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і, повільніше, у шлунково-кишковому тракті. Після інгаляції і після в/в введення діє протягом 2–5 хв, а після п/о прийому — через 30–60 хв. Являє собою ліпофільну речовину з високим об'ємом розподілу (6 л/кг) і тому може накопичуватись в ЦНС і жировій тканині; з цієї причини при важких отруєннях симптоми утримуються протягом 24–48 год. 90 % прийнятої дози РСР метаболізується в печінці, решта 10 % виводиться з організму з сечею. t0,5 21–24 год. Доза, загрозлива для життя — 1 мг/кг м. т.

В/в введений кетамін має 2 фази розподілу: у першій (пов’язаній з анестезуючою дією) t0,5 10–16 хв, у другій (перерозподіл із ЦНС у тканини) t0,5 2–3 год. Характеризується значною ліпофільністю і обсягом розподілу, володіє ефектом першого проходження через печінку і виводиться нирками. Доза, загрозлива для життя >5 мг/кг м. т.

Клінічна картина та діагностика

1. Симптоми отруєння: збудження, психоз і гострий делірій (набагато сильніший у випадку отруєння фенциклідином, ніж кетаміном); при важкому отруєнні — артеріальна гіпертензія, тахікардія, парестезії, посилення м'язового тонусу і мимовільні клонічні рухи, дистонія і судоми, інколи навіть пригнічення дихання та апное. Кетамін викликає порушення пам’яті, розширення зіниць, напади судом типу petit-mal. Можуть зустрічатись холінергічні розлади (діарея, бронхоспазм, посилена салівація) та затримка сечі.

2. Допоміжні дослідження: виявлення фенциклідину та кетаміну в сечі, загальний аналіз крові, МНВ, рівень електролітів і креатиніну в сироватці крові, рівень КФК, газометрія артеріальної крові.

ЛІКУВАННЯ

1. Детоксикація: промивання шлунку немає сенсу з огляду на швидке всмоктування. Можна призначити активоване вугілля.

2. Антидот: відсутній.

3. Методи пришвидшеної елімінації: відсутні; не підкислюйте сечу, у зв’язку із великим ризиком гострого пошкодження нирок внаслідок супутнього рабдоміолізу.

4. Симптоматичне лікування: лікування коми (підтримуйте прохідність дихальних шляхів →розд. 2.1), судом, гіпертермії →розд. 23.18, гіпертонічний гіпертонічного кризу, гострого пошкодження нирок, рабдоміолізу, антихолінергічного синдрому →розд. 20.11; Підтримуйте функцію життєво важливих органів. З метою опанування збудження застосуйте діазепам п/о чи в/в. Галоперидол і дроперидол протипоказані з огляду на ризик виникнення гіпертермії і серцевих ускладнень (подовження QTc).