Пневмонія, викликана Aspergillus (інвазивний аспергільоз)

Найчастіше A. fumigatus, A. flavus, A. niger i A. terreus. Фактори ризику: нейтропенія, антибіотикотерапія, хронічні захворювання легень.

Клінічна картина: гарячка, біль плеврального характеру, кровохаркання. РГ грудної клітки: периферійно розташовані поодинокі або численні вузлики, деякі з ознаками розпаду. На КТ візуалізуються вогнищеві затемнення паренхіми, оточені вінчиком (симптом ореолу) зі зниженою щільністю.

Діагноз: верифікується тільки на основі виявлення при мікроскопічному дослідженні матеріалів з біопсії легені (у хворих з імунодефіцитом також при дослідженні бронхо-альвеолярних змивів) міцелію і виявлення Aspergillus у результаті посіву матеріалу з цієї пробірки. Допоміжну роль відіграє тест для визначення антигену Aspergillus (галактоманану) в крові або бронхо-альвеолярних змивах. Позитивний результат посівів мокроти малоінформативний.

Лікування: вориконазол (в/в 2 × на день: в 1-ий день 6 мг/кг, далі 4 мг/кг; після покращення з 7-ого дня можна призначити п/о 200 мг 2 × на день) застосоовуйте, поки не зникнуть зміни на РГ, зазвичай протягом кількох тижнів (в/в макс. 5 міс.). Альтернатива: амфотерицин B в/в ліпідна форма — ліпосомальний препарат 3–5 мг/кг/добу або ліпідний комплекс 5 мг/кг/добу чи колоїдний розчин 3–4 мг/кг/добу; дезоксихолева форма 0,7–1 мг/кг/добу (макс. 1,5 мг/кг/добу) асоціюється з більшою ймовірністю нефротоксичності та інших побічних дій. При легших формах захворювання або після покращення стану → розгляньте можливість призначення ітраконазолу п/о 200 мг 2–3 × на день, або вориконазол п/о 200 мг 2 × на день протягом 2–5 міс., a у хворих з одинарним вогнищем (особливо при кровохарканні) або вогнищем, розташованим поблизу великих судин, перикарду, або з пенетрацією в плевральну порожнину чи інвазією в ребра — його резекція під прикриттям протигрибковою терапії. При резистентності до амфотерицину або азолів, чи їх непереносимості — каспофунгін в/в (70 мг/добу, при масі тіла ≤80 кг від 2-ого дня 50 мг/добу; є препаратом вибору при нейтропенічній гарячці) або мікафунгін (100–150 мг/добу) або позаконазол п/о (на початку 200 мг 4 × на день, а після стабілізації клінічного стану — 400 мг 2 × на день).