Пневмонії, викликані іншими мікроорганізмами

Лікування →табл. 3.13-2.

1. Streptococcus pneumoniae: найчастіший етіологічний фактор НП. Типова клінічна картина. Посів мокроти рекомендований у госпіталізованих пацієнтів (хоча його користь обмежена). Інші методи підтвердження: посів крові (позитивний в <25%), тест на антиген S. pneumoniae в сечі.

2. Haemophilus influenzae: типова клінічна картина, дуже рідко рідина у плевральній порожнині.

3. Moraxella catarrhalis: часто у осіб похилого віку з багатьма факторами ризику, напр., ХОЗЛ.

4. Staphylococcus aureus: при <5 % НП, ≈30 % ГП; зазвичай тяжкий перебіг. При РГ багатовогнищеві, часто безсимптомні двосторонні інфільтрації, часто з ознаками розпаду (абсцеси або тонкостінні каверни). Підтвердження: мікроскопія та посів мокроти, посів крові.  Інфікування рідкісним штамом, який продукує лейкоцидин Пантона-Валентайна (Panton-Valentine Leukocidin, PVL-SA), може супроводжуватись утворенням каверн у легенях (некротична пневмонія) та поліорганною недостатністю. Початкове емпіричне лікування доповніть лінезолідом в/в 600 мг 2 × на день, кліндаміцином в/в 1,2 г 4 × на день i рифампіцином в/в 600 мг 2 × на день, а після одержання результатів мікробіологічних досліджень призначте етіотропну терапію.

5. Klebsiella pneumoniae та інші грамнегативні кишкові палички (E. coli, Proteus sp.): РГ →розд. 3.13.1. Підтвердження: посів крові або мокроти.

6. Acinetobacter baumani: зазвичай ШП, часто важкий перебіг та лейкопенія, рідина у плевральній порожнині в половини пацієнтів. У разі чутливості виключно до аміноглікозидів або колістину зважте призначення цих антибіотиків як в/в так і інгаляційно.

7. Анаероби: часто абсцедування, в 1/3 хворих емпієма плеври, посів важкий для виконання, потрібна мікроскопія мокроти; завжди необхідна бронхоскопія (для виключення стороннього тіла, часто причиною є аспірація — аспіраційна пневмонія). Призначте амоксицилін з клавуланатом в/в; альтернативно кліндаміцин в/в, пеніцилін G в/в з метронідазолом в/в, цефалоспорин в/в з метронідазолом п/о, моксифлоксацин; у пацієнтів у ВІТ, або пацієнтів, яких прийнято із будинку піклування — кліндаміцин із цефалоспорином, або цефалоспорин із метронідазолом. При неускладненому запаленні легень антибіотик призначте на 10–14 днів, при запаленні легень з ознаками розпаду, із абсцесом легені чи емпіємою плеври — на 4–8 тиж. 

8. Нетипові мікроорганізми

1) Mycoplasma pneumoniae — інкубаційний період 2–3 тиж.; рідко лейкоцитоз та інфільтрат, який займає цілу долю, інколи збільшені лімфатичні вузли коренів легень; можуть виникнути симптоми гемолітичної анемії;

2) Chlamydophila (Chlamydia) pneumoniae — НП часто за ≈2 тиж. передує ангіна;

3) Legionella pneumophila — джерелами інфікування зазвичай є системи зволоження та водопровідна вода. Часто супроводжується головним болем, порушенням орієнтації; можливий пронос; підвищена активність АЛТ, АСТ, КФК; гіпонатріємія; протеїнурія, еритроцитурія. Підтвердження: ідентифікація антигену в сечі.