Пневмоконіози

Захворювання легень, які виникають внаслідок дії фіброгенного пилу.

1. Силікоз: вогнищевий колагеновий фіброз легеневої тканини зі схильністю до гіалінізації, викликаний вдиханням пилу двоокису кремнію. Вдихання пилу двоокису кремнію можливе у т. ч. при будівництві тунелів та шахт, у каменоломнях, сталеливарній промисловості, під час виробництва фарфору, вогнетривких та абразивних матеріалів. Частина пилу двоокису кремнію потрапляє до інтерстиціальної тканини, де фагоцитується макрофагами, спричинює їх розпад та вивільнення речовин, що зумовлюють розвиток фіброзу легеневої тканини.

Клінічна картина: зазвичай, хвороба розвивається як наслідок вдихання пилу впродовж кільканадцяти років і довгий час має безсимптомний перебіг. У періоді дрібновогнищевих змін (простий силікоз) симптоми виникають при розвитку ускладнень — хронічного бронхіту і емфіземи легень. З прогресуванням фіброзу і вузликових змін з’являється задишка і кашель, інколи — ознаки легеневого серця і дихальна недостатність. Зміни є незворотніми і виявляють тенденцію до прогресування, незважаючи на припинення контакту з пилом.

Допоміжні дослідження:

1) РГ грудної клітки є основним дослідженням для постановки діагнозу. Пневмоконіотичні зміни: дрібні затемнення округлої форми типу q (дрібнонодулярні) або r (нодулярні), зазвичай добре контрастовані, з чіткими краями, інколи з кальцинатами. При обширних змінах — поодинокі або множинні нодулярні затемнення, зазвичай з чіткими краями. Зміни описують згідно до класифікації Міжнародної Організації Праці (ILO);

2) КТВР є більш чутливим методом, порівняно з РГ, проводиться в окремих випадках, переважно з метою диференційної діагностики;

3) функціональні дослідження — малоінформативні для діагностики; на пізній стадії — рестриктивні порушення (часто не корелюють з обширністю змін при РГ).

Діагностика: суттєва професійна експозиція та радіологічні зміни.

Диференційний діагноз:

1) дрібновогнищеві зміни — міліарний туберкульоз, пухлинні зміни, саркоїдоз, інтерстиційний фіброз легень;

2) вузлові зміни — пухлини, туберкулома.

Ускладнення: туберкульоз, хронічний бронхіт, емфізема.

Лікування: припинення контакту з пилом і симптоматична терапія.

2. Пневмоконіоз у шахтарів вугільних шахт: вогнищевий фіброз легеневої тканини з переважанням сітчастого типу (при дрібновогнищевій формі) і колагенового типу (при вузловій формі), викликаний вдиханням пилу вугільної шахти. Клінічний перебіг, як при силікозі, але у легшій формі. Радіологічно виявляють менш контрастні вузлики і з менш чіткими краями; вузликові затемнення >3 мм і кальцифікати у вузликах зустрічаються рідше. Синдром Каплана: затемнення округлої форми діаметром 0,5–5 см при РГ легень із супутнім ревматоїдним артритом і наявністю ревматоїдного фактору у крові.

3. Азбестоз: дифузний фіброз інтерстиціальної тканини легень, викликаний вдиханням пилу азбесту, при якому часто розвиваються плевральні зміни. У минулому основною причиною контакту з азбестом було виробництво продукції, яка містить азбест; сьогодні — це, в основному, робота, пов’язана з демонтажем азбестових виробів на будівництві. Волокна азбесту проникають у легеневі альвеоли, а частина — у плевру. У відповідь на потрапляння волокон розвивається запальний процес, який призводить до фіброзу.

Клінічна картина: розвивається через >10 років експозиції. Симптоми схожі на симптоми інших інтерстиціальних фіброзів (задишка при фізичному навантаженні, яка наростає у процесі прогресування змін, у частині випадків — крепітація у нижніх відділах легень). Зміни незворотні і виявляють тенденцію до прогресування незважаючи на припинення контакту з азбестом. Паралельно (або самостійно) можуть спостерігатися плевральні зміни, викликані контактом з азбестом: не пухлинні — обмежене потовщення плеври (бляшки — зазвичай на парієтальній плеврі, виявляють тенденцію до кальцифікації) і дифузне (зазвичай на вісцеральній плеврі, при значному ураженні може порушуватися функція легень) потовщення плеври — або пухлинні →розд. 3.17.

Допоміжні обстеження:

1) для постановки діагнозу вирішальне значення має РГ грудної клітки — неоднорідні затемненнярозміром <1,5 мм або 1,5–3 мм, рідше — 3–10 мм. КТВР має вищу чутливість, але необхідна лише в окремих випадках;

2) дослідження ФЗД: рестриктивні зміни, зменшення TLCO і статичної розтяжності легень;

3) дослідження мокротиння: спеціальна методика забарвлення дозволяє виявити азбестові тільця, наявність яких підтверджує лише факт контакту з азбестовим пилом.

Діагностика: на основі радіологічних змін і професійної експозиції до азбесту в анамнезі. Диференційна діагностика: інтерстиціальний фіброз легень іншої етіології, особливо, саркоїдоз на III i IV стадії.

Лікування: виключно симптоматичне.