Пневмоконіоз у шахтарів вугільних шахт

Пневмоконіоз у шахтарів вугільних шахт — це інтерстиціальне захворювання легень, зумовлене вдиханням шахтного пилу, яке характеризується вогнищевим фіброзом легеневої тканини з переважанням сітчастого (при дрібновогнищевій формі) і колагенового (при вузловій формі) типу. 

Клінічна картина: простий пневмоконіоз часто має безсимптомний перебіг. Маніфестація після >10-ти, а найчастіше ≥20-ти років роботи у шахті. На початкових стадіях кашель, задишка під час фізичного навантаження та відчуття стискання у грудній клітці. При більш тривалому перебігу захворювання може виникнути прогресуючий масивний фіброз (progressive massive fibrosis — PMF) — хронічний кашель, часто з задишкою при фізичному навантаженні та необоротною обструкцією.

Діагностика: на основі значної професійної експозиції та рентгенологічних змін у легенях. РГ та КТВРЗ грудної клітки — вугільні вузлики на початкових етапах найчастіше у середньому відділі правої легені, у подальшому двобічно, з переважанням у середніх та верхніх відділах, частина містить кальцинати. На запущених стадіях захворювання окрім вузликових уражень виникають фіброзні ураження, локально можна спостерігати ураження за типом «стільникової легені». КТВРЗ легень, порівнюючи з РГ, візуалізує паренхіматозні ураження раніше та у більшого відсотка осіб. Співіснування пневмоконіозу (найчастіше пневмоконіозу шахтарів вугільних шахт, рідше силікозу) з ревматоїдним артритом називають синдромом Каплана — на рентгенологічних знімках візуалізуються круглі затемнення діаметром 0,5–5 см; вони часто виникають швидше, ніж типові вузликові ураження при пневмоконіозі. Функціональні дослідження легень: на ранніх етапах результати часто у межах норми, у хворих з більш вираженими ураженнями виявляють ознаки рестрикції, а у хворих з запущеними ураженнями та емфіземою можуть спостерігатися змішані порушення.  

Диференційна діагностика: інші інтерстиціальні захворювання легень; на етапі вузликових уражень: інші пневмоконіози, туберкульоз, мікоз, саркоїдоз, неопластична дисемінація та гемосидероз. На етапі фіброзних уражень: бронхоектази, циротичні ураження, системні захворювання сполучної тканини.   

Лікування: припинення контакту з пилом і симптоматична терапія.