Порушення дихання під час сну — загальні інформації

1. Фізіологія дихання під час сну

Під час сну циклічно виникають 2 фази:

1) nREM (non­‑rapid eye movement) — за класифікацією AASM складається з 3 стадій:

а) стадії N1 і N2 становлять поверхневий сон;

б) стадія N3 становить глибокий сон;

2) REM (rapid eye movement) — виникають швидкі рухи очей, активність кори головного мозку є високою, виникають сновидіння, тоді як м’язова напруга значно знижується.

Сон є впорядкованим, а фази і стадії сну укладаються в цикли тривалістю ≈90–120 хв. У нормальних умовах сон починається зі стадії N1 nREM і поступово поглиблюється аж до стадії N3. Потім сон раптово стає поверхневим і переходить у фазу REM.

У фазі REM дихання нерегулярне, може спостерігатися апное центрального походження, що триває 10-20 с, але фізіологічні зміни дихання у фазах nREM і REM не заважають правильному функціонуванню організму.

2. Класифікація порушень дихання під час сну за AASM:

1) обструктивне апное сну (ОАС):

а) дорослих;

б) дітей;

2) центральне апное сну (ЦАС):

а) з диханням Чейна-Стокса;

б) пов’язане з іншими захворюваннями, без дихання Чейна-Стокса;

в) пов’язане з періодичним диханням на великій висоті;

г) вторинне щодо вживаних ліків/речовин;

д) первинне;

е) первинне немовлят;

є) первинне недоношених дітей;

ж) під час лікування постійним позитивним тиском в дихальних шляхах (continuous positive airway pressure — CPAP);

3) синдроми гіповентиляції та гіпоксемії під час сну:

а) синдром гіповентиляції при ожирінні;

б) синдром вродженої центральної альвеолярної гіповентиляції;

в) пізня центральна гіповентиляція, пов’язана з порушеннями гіпоталамуса;

г) ідіопатична центральна альвеолярна гіповентиляція;

д) гіповентиляція під час сну, вторинна до прийому ліків/інших речовин;

е) гіповентиляція під час сну, пов’язана з іншими захворюваннями;

4) гіпоксемія під час сну.