Пухлинний ексудат у плевральній порожнині

ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Причиною ексудату у плевральній порожнині можуть бути первинні пухлини (мезотеліома плеври) та метастатичні — найчастіше рак легень, рак молочної залози, лімфоми і рак шлунку, підшлункової залози, товстого кишківника, нирки, сечового міхура та яєчника.

ЛІКУВАННЯ

Найчастіше — паліативне.

1. Мала кількість рідини, скарги відсутні → спостерігайте.

2. Подальше накопичення ексудату → лікувальна пункція плевральної порожнини →розд. 24.8. Після ≈1 тиж. до 1 міс. — рецидив майже у всіх хворих. Повторні пункції при паліативному лікуванні задишки призначаються тільки пацієнтам з прогнозованою дуже короткою тривалістю життя.

3. Рецидивуюче накопичення ексудату → дренування плевральної порожнини через міжреберний проміжок та внутрішньоплевральне введення склерозуючого препарату (плевродез) або довготривалий дренаж за допомогою катетера, який розміщено у плевральній порожнині.

4. Якщо вище перелічені методи не дають очікуваних результатів → торакоскопія з плевродезом із використанням тальку.

5. Методи, що застосовуються рідше: постійне дренування за допомогою катетеру [дренажу] плевральної порожнини (ефективний також у пацієнтів з «панцирною легенею» →нижче); внутрішньоплевральне введення фібринолітичних препаратів з метою полегшення дренування при великої кількості осумкованої рідини; плевроперитонеальне шунтування (у пацієнтів з «панцирною легенею» внаслідок пухлинного інфільтрату або після неефективного плевродезу); плевректомія (т. зв. декортикація легені) — гарантує дуже низьку частоту рецидивів, проте є найбільш інвазивним втручанням, з найвищим ризиком ускладнень (емпієма плеври, кровотеча, дихальна недостатність, серцева недостатність); формування TIPS у пацієнтів з цирозом печінки і рецидивуючим гідротораксом.