Рак відхідника

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Термін «рак відхідника» включає епітеліальні злоякісні новоутворення, які розвиваються в області ануса (≤5 см від міжсфінктерної борозни, тобто краю ануса — рак анального краю) або в анальному каналі (між міжсфінктерною борозною і аноректальним кільцем [при ректальному огляді пальпується як верхній край зовнішнього анального сфінктера] — рак анального каналу). Фактори ризику розвитку раку відхідника: ВПЛ-інфекція, анальний статевий акт, велика кількість статевих партнерів, дисплазія та рак вульви, піхви або шийки матки, імунодефіцити (напр., в ході ВІЛ-інфекції або імуносупресивного лікування у реципієнтів трансплантата), хронічна анальна тріщина та рецидивні гнійні інфекції області ануса, перенесена променева терапія області ануса, похилий вік, тютюнокуріння.

Плоскоклітинний рак є найбільш поширеним; до 10 % раку анального каналу становить аденокарцинома, <1 % — меланома (часто амеланотична в цій локалізації).

Симптоми: в початковий період симптоми схожі з іншими захворюваннями цієї області — печіння, свербіж і біль в області ануса, наявність слизу або свіжої крові в калі, відчутне пальпаторно потовщення в області ануса (рак також може мати вигляд поліпа, схожого на гемороїдальний вузол). У міру прогресування захворювання з’являються: біль в ділянці тазу, тенезми, порушення функції сфінктерів (поступова втрата здатності розрізняти випорожнення і гази з подальшим порушенням утримання калу) і механічна непрохідність. На поверхні пухлини можуть утворюватися виразки, а в її області — гнійні та калові нориці.

Діагностика: гістологічне дослідження біоптату з пухлини. Діагностичний алгоритм включає пальцеве обстеження прямої кишки, аноскопію, у жінок вагінальне обстеження з оцінкою ректовагінальної перегородки, а також шийки матки (рак відхідника може співіснувати з раком шийки матки), оцінку пахвинних лімфатичних вузлів (у разі їх збільшення виконати ТАПБ). Основні принципи діагностики захворювань відхідника спрямовані на уникнення діагностичної помилки та своєчасне діагностування злоякісного новоутворення →табл. 4.26-2. З метою оцінки ступеня поширення захворювання проводять: УЗД органів черевної порожнини та регіонарних лімфатичних вузлів (пахових), МРТ або КТ черевної порожнини та тазу з контрастуванням, а також РГ (або КТ) грудної клітки.

Таблиця 4.26-2. Основні принципи діагностики захворювань відхідника, спрямовані на уникнення діагностичної помилки та відстроченого діагностування злоякісного новоутворення
1. Кожному хворому із симптомами з боку нижнього відділу шлунково-кишкового тракту слід провести пальцеве ректальне дослідження. Треба зафіксувати розміри, положення щодо сфінктерів та краю ануса, рухливість та морфологію (напр., виразки) будь-яких виявлених уражень. 2. Завжди слід оцінювати стан пахових лімфатичних вузлів; збільшені вузли вимагають тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ). 3. Необхідно призначити ендоскопічне дослідження нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. 4. Перед спробою консервативного лікування хронічної/рецидивної анальної тріщини або нориці необхідно здійснити забір біоптата для гістологічного дослідження. У разі прийняття рішення про хірургічне лікування начебто доброякісних анальних захворювань (напр., висічення нориці), матеріал слід направити на гістологічне дослідження. 5. У будь-якому випадку хірургічного лікування геморою необхідне гістологічне дослідження вирізаної тканини.

Лікування:

1) рак анального краю → висічення пухлини зі збереженням краю здорової тканини; якщо це неможливо → радіохіміотерапія;

2) рак анального каналу → радіохіміотерапія; у випадку неефективного лікування або рецидиву раку → є абдоміно-сакральна ампутація прямої кишки.

Моніторинг: протягом перших 2-х років після закінчення лікування кожні 3 міс., а потім кожні 6 міс. оцінка місцевого статусу та пахових лімфатичних вузлів (включаючи пальцеве ректальне дослідження та, можливо, аноскопію, а також пальпаторне обстеження і УЗД регіонарних лімфатичних вузлів); щорічне КТ грудної клітки, черевної порожнини та тазу (протягом перших 3-х років), а у жінок, крім того, цитологічне дослідження.

Прогноз: у випадку плоскоклітинного раку відхідника з локальним прогресуванням 5-річна виживаність складає ≈82 %, при регіонарному прогресуванні ≈66 %, а системному — ≈34 %.