Тромбоз портальної вени

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Тромбоз стовбуру портальної вени або її внутрішньопечінкових гілок призводить до погіршення відпливу крові з портальної системи та розвитку портальної гіпертензії. Причини: у ≈50 % випадків не вдається встановити (ідіопатичний тромбоз); цироз печінки (найчастіша відома причина; тромбоз портальної вени спостерігається у 10–25 % хворих), пухлини печінки та підшлункової залози, мієлопроліфераційні новоутвори, стани гіперкоагуляції, травми, компресія на портальну вену (кісти підшлункової залози, пухлини сусідніх органів, гнійні запальні процеси у черевній порожнині).

КЛІНІЧНА КАРТИНА

1. Гострий тромбоз стовбуру портальної вени: сильний біль у животі, метеоризм і симптоми часткової кишкової непрохідності, інколи — з короткотривалою кров'янистою діареєю. Диференціальну діагностику проводять з кишковою артеріальною ішемією та іншими причинами «гострого живота».

2. Підгострий тромбоз: симптоми розвиваються впродовж 4–6 тиж.; біль у животі та резистентний до лікування асцит, інколи — жовтяниця та ознаки печінкової недостатності; через довший період часу можуть виникнути ускладнення портальної гіпертензії (включаючи кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу).

3. Хронічний тромбоз: зазвичай, без асциту та ознак пошкодження печінки, у той час, як значно виражені симптоми портальної гіпертензії (збільшення селезінки [спленомегалія], варикозно розширені вени стравоходу); основним ускладненням є кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. УЗД з функцією Доплера: візуалізує рух крові у портальній вені; при гострому тромбозі стовбур портальної вени може бути розширеним, але не розвинувся колатеральний кровообіг; при підгострому та хронічному тромбозі видимим є колатеральний кровообіг з відпечінковим напрямком руху крові та спленомегалія.

2. КТ-ангіографія, МРТ, МР-ангіографія: візуалізують портальну систему, наявність тромбу та наявний колатеральний кровообіг. Ці методи замінили класичну ангіографію, що виконується спорадично перед плановим хірургічним лікуванням або трансплантацією печінки.

Диференційнa діагноcтика

Інші причини гострого живота →розд. 4.29 та портальної гіпертензії →розд. 7.12.

ЛІКУВАННЯ

1. Дії при кровотечі з розширених вен стравоходу →розд. 4.30.

2. Гострий тромбоз без ускладнень: тільки антикоагуляційна терапія або з попередньою тромболітичною терапією; після стабілізації стану хворого лікування антагоністами вітаміну К (аценокумарол або варфарин) впродовж ≥3 міс., а у випадку факторів ризику тромбозу, яких не можна усунути — безтерміново.

3. Гострий тромбоз з кишковим некрозом: хірургічне лікування.

4. Хронічний тромбоз: профілактика кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу →розд. 7.12; якщо обмежений до селезінкової вени — спленектомія. Зважаючи на ризик кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу дуже рідко застосовують тривалу антикоагулянтну терапію.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie