Гемангіома печінки

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Найпоширеніша доброякісна пухлина печінки (2–5 % популяції, у декілька разів частіше — у жінок), зазвичай, поодинока вогнищева зміна, рідко — численні зміни. Найчастіше немає жодних симптомів і виявляється випадково при візуалізаційних обстеженнях. Рідко спостерігається біль та субфебрильна температура і симптоми, пов'язані з компресією пухлини на сусідні органи. Потенціальні ускладнення великих (>10 см) гемангіом — це розрив до черевної порожнини та коагулопатія споживання.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

Візуалізаційні дослідження: УЗД і КТ →табл. 7.17-1. МРТ — висока чутливість (особливо, Т2-залежна візуалізація). Сцинтиграфія з використанням еритроцитів, мічених ізотопом технецію (99mTc) — найвища специфічність.

Таблиця 7.17-1. Вигляд пухлин та кіст печінки при УЗД і КТ

Пухлина

УЗД

КТ

гемангіома

аденоми діаметром <5 см, видимі як овальні структури, гіперехогенні та добре відмежовані у паренхімі печінки; ехоструктура більших ангіом, найчастіше, є неоднорідною; при Доплерівському обстеженні, практично, не спостерігається жодного сигналу (кровотік дуже повільний)

без контрастної речовини ангіома візуалізується як гіподенситична зміна, овальна, добре обмежена та однорідна; після введення контрасту спостерігається повільне наповнення ним вогнища, від периферії до центру

вогнищева вузлова гіперплазія

вогнище гіпо- або гіперехогенне; при Доплерівському обстеженні артеріальний сигнал (диференціює від гепатоцелюлярної аденоми, для якої характерним є венозний сигнал)

перед введенням контрасту пухлина гіпо- або ізоденситична; після швидкого введення в артеріальній фазі помітні артеріальні судини, що розміщені у межах центрального фіброзу; у вогнищах >3 см, зазвичай, помітні характерні фіброзні перегородки та центральний рубець

гепатоцелюлярна аденома

вогнище, зазвичай, у правій долі, підкапсулярно, гіпо-, гіпер- або нормоехогенне; часто — картина неоднорідна з помітними всередині кальцифікатами; може бути оточена гіпоехогенною зоною; у 40–60 % випадків при Доплерівському обстеженні — типовий для аденоми венозний сигнал

зони геморагічних змін візуалізуються у вигляді гіперденситичних вогнищ; після введення контрастної речовини спостерігається швидке насичення від периферії до центру в ранній артеріальній фазі, а у портальній фазі знову стає ізоденситична

гепатоцелюлярна карцинома

пухлина ізо-, гіпо- або гіперехогенна; часто неоднорідна; характерний гіпоехогенний контур з добре вираженим посиленням ехогенності; інколи — ознаки тромбозу ворітної вени

перед введенням контрасту вогнище гіподенситичне та неоднорідне; після введення контрасту щільність вогнища збільшується неоднорідно в артеріальну фазу; візуалізує інфільтрування судин ворітної та центральної систем

Діагностичні критерії

На основі результату візуалізаційних обстежень. Підозра на ангіому є протипоказом до біопсії зміни.

Диференційна діагностика

Вогнищеві зміни в печінці: вогнищева вузлова гіперплазія, аденома, кісти, гепатоцелюлярна карцинома, пухлинні метастази, рак внутрішньопечінкових жовчних шляхів.

ЛІКУВАННЯ

1. Переважна більшість ангіом печінки не потребує лікування. Слід періодично робити УЗД — кожні 6–12 міс. (частіше — у випадку, коли вогнища збільшуються, рідше, якщо вогнище стабільне).

2. Покази до хірургічного лікування: вогнища діаметром >10 см, симптоми пухлини (біль, гарячка, компресійні симптоми), швидке збільшення ангіоми, коагулопатія споживання, артеріовенозна нориця в пухлині, суттєві діагностичні сумніви.

3. Якщо хірургічне лікування неможливе, робиться емболізація артерії, що постачає кров до гемангіоми.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie