Гемангіома печінки

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Гемангіома — це найпоширеніша доброякісна пухлина печінки (2–5 % популяції, у декілька разів частіше — у жінок), зазвичай, поодинока вогнищева зміна, рідко — численні зміни. Зазвичай не викликає жодних симптомів і виявляється випадково при візуалізаційних обстеженнях. Рідко — у разі великих гемангіом — може спостерігатися тромбоз гемангіоми (викликаючи сильний біль та іноді підвищення температури тіла) або синдром Касабаха-Мерріта (тромбоцитопенія і коагулопатія споживання внаслідок утворення тромбів у гемангіомі), іноді симптоми, пов'язані з компресією пухлини на сусідні органи (відчуття переповнення в епігастрії, швидке насичення, нудота). Потенціальні ускладнення великих (>10 см) гемангіом — це розрив до черевної порожнини та коагулопатія споживання.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

Візуалізаційні дослідження: УЗД і КТ →табл. 7.17-1. МРТ —  у сумнівних випадках може бути дослідженням, що доповнює УЗД та КТ. Сцинтиграфія з використанням еритроцитів, мічених ізотопом технецію (99mTc) — найвища специфічність, але через високу вартість рідко використовується за цим показанням.

Таблиця 7.17-1. Вигляд пухлин та кіст печінки при УЗД і КТ

Пухлина

УЗД

КТ

гемангіома

аденоми діаметром <3 см, видимі як овальні структури, гіперехогенні та добре відмежовані у паренхімі печінки; ехоструктура більших ангіом, найчастіше, є неоднорідною; при Доплерівському обстеженні, практично, не спостерігається жодного сигналу (кровотік дуже повільний)

без контрастної речовини ангіома візуалізується як гіподенсивна зміна, овальна, добре обмежена та однорідна; після введення контрасту спостерігається повільне наповнення ним вогнища, від периферії до центру; малі ураження (<3 см) часто насичуються повністю безпосередньо після ін’єкції або ж від центру до зовнішньої їх частини

вогнищева вузлова гіперплазія

вогнище гіпо- або гіперехогенне; при Доплерівському обстеженні артеріальний сигнал (диференціює від гепатоцелюлярної аденоми, для якої характерним є венозний сигнал)

перед введенням контрасту пухлина гіпо- або ізоденситична; після швидкого введення в артеріальній фазі помітні артеріальні судини, що розміщені у межах центрального фіброзу; у вогнищах >3 см, зазвичай, помітні характерні фіброзні перегородки та центральний рубець

гепатоцелюлярна аденома

вогнище, зазвичай, у правій долі, підкапсулярно, гіпо-, гіпер- або нормоехогенне; часто — картина неоднорідна з помітними всередині кальцифікатами; може бути оточена гіпоехогенною зоною; у 40–60 % випадків при Доплерівському обстеженні — типовий для аденоми венозний сигнал

зони геморагічних змін візуалізуються у вигляді гіперденситичних вогнищ; після введення контрастної речовини спостерігається швидке насичення від периферії до центру в ранній артеріальній фазі, а у портальній фазі знову стає ізоденситична

гепатоцелюлярна карцинома

пухлина ізо-, гіпо- або гіперехогенна; часто неоднорідна; характерний гіпоехогенний контур з добре вираженим посиленням ехогенності; інколи — ознаки тромбозу ворітної вени

перед введенням контрасту вогнище гіподенситичне та неоднорідне; після введення контрасту щільність вогнища збільшується неоднорідно в артеріальну фазу; візуалізує інфільтрування судин ворітної та центральної систем

Діагностичні критерії

У разі уражень <3 см в діаметрі та типового зображення на УЗД (→табл. 17-1), виявлених у людини без захворювання печінки, для встановлення діагнозу достатньо УЗД. Якщо ураження більше або виявлее у людини із захворюванням печінки або злоякісною пухлиною, для підтвердження діагнозу необхідним є проведення УЗД з контрастуванням, КТ або МРТ. Підозра на ангіому є протипоказанням до біопсії ураження.

Диференційна діагностика

Вогнищеві ураження печінки: вогнищева вузлова гіперплазія, аденома, кісти, гепатоцелюлярна карцинома, пухлинні метастази, рак внутрішньопечінкових жовчних шляхів.

ЛІКУВАННЯ

1. Переважна більшість ангіом печінки не потребує лікування. Слід періодично робити УЗД — кожні 12 міс. (частіше — у випадку, коли вогнища збільшуються).

2. Показання до оперативного лікування: вогнища >10 см, клінічні симптоми (біль [виникнення болю у пацієнта з великою гемангіомою може бути проявом загрожуючого розриву пухлини], гарячка), суттєві діагностичні сумніви, швидке збільшення ангіоми, коагулопатія споживання, артеріовенозна нориця в пухлині, компресія жовчних проток або сусідніх органів.

3. Якщо оперативне лікування неможливе, робиться емболізація артерії, що постачає кров до гемангіоми.

ОСОБЛИВІ СИТУАЦІЇ

Репродукція

Гемангіоми печінки не є протипоказанням до застосування двофазних контрацептивних таблеток або до настання вагітності. Лише при великих кавернозних гемангіомах (визначаються по-різному — у діаметрі >5 або 10 см) підвищення внутрішньочеревного тиску та об’єму крові під час вагітності може підвищити ризик спонтанного розриву ангіоми (але і надалі залишається малим).

Гемангіоми – незалежно від їх розміру – не вимагають моніторингу під час вагітності. Виконання досліджень необхідно при появі нових симптомів.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie