Гемангіома печінки

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Гемангіома — це найпоширеніша доброякісна пухлина печінки (2–5 % популяції, у декілька разів частіше — у жінок), зазвичай, поодинока вогнищева зміна, рідко — численні зміни. Зазвичай не викликає жодних симптомів і виявляється випадково при візуалізаційних обстеженнях. Рідко — у разі великих гемангіом — може спостерігатися тромбоз гемангіоми (викликаючи сильний біль та іноді підвищення температури тіла) або синдром Касабаха-Мерріта (тромбоцитопенія і коагулопатія споживання внаслідок утворення тромбів у гемангіомі), іноді симптоми, пов'язані з компресією пухлини на сусідні органи (відчуття переповнення в епігастрії, швидке насичення, нудота). Потенціальні ускладнення великих (>10 см) гемангіом — це розрив до черевної порожнини та коагулопатія споживання.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

Візуалізаційні дослідження: УЗД і КТ →табл. 7.17-1. МРТ —  у сумнівних випадках може бути дослідженням, що доповнює УЗД та КТ. Сцинтиграфія з використанням еритроцитів, мічених ізотопом технецію (99mTc) — найвища специфічність, але через високу вартість рідко використовується за цим показанням.

Таблиця 7.17-1. Вигляд пухлин та кіст печінки при УЗД і КТ

Пухлина

УЗД

КТ

гемангіома

аденоми діаметром <3 см, видимі як овальні структури, гіперехогенні та добре відмежовані у паренхімі печінки; ехоструктура більших ангіом, найчастіше, є неоднорідною; при Доплерівському обстеженні, практично, не спостерігається жодного сигналу (кровотік дуже повільний)

без контрастної речовини ангіома візуалізується як гіподенсивна зміна, овальна, добре обмежена та однорідна; після введення контрасту спостерігається повільне наповнення ним вогнища, від периферії до центру; малі ураження (<3 см) часто насичуються повністю безпосередньо після ін’єкції або ж від центру до зовнішньої їх частини

вогнищева вузлова гіперплазія

вогнище гіпо- або гіперехогенне; при Доплерівському обстеженні артеріальний сигнал (диференціює від гепатоцелюлярної аденоми, для якої характерним є венозний сигнал)

перед введенням контрасту пухлина гіпо- або ізоденситична; після швидкого введення в артеріальній фазі помітні артеріальні судини, що розміщені у межах центрального фіброзу; у вогнищах >3 см, зазвичай, помітні характерні фіброзні перегородки та центральний рубець

гепатоцелюлярна аденома

вогнище, зазвичай, у правій долі, підкапсулярно, гіпо-, гіпер- або нормоехогенне; часто — картина неоднорідна з помітними всередині кальцифікатами; може бути оточена гіпоехогенною зоною; у 40–60 % випадків при Доплерівському обстеженні — типовий для аденоми венозний сигнал

зони геморагічних змін візуалізуються у вигляді гіперденситичних вогнищ; після введення контрастної речовини спостерігається швидке насичення від периферії до центру в ранній артеріальній фазі, а у портальній фазі знову стає ізоденситична

гепатоцелюлярна карцинома

пухлина ізо-, гіпо- або гіперехогенна; часто неоднорідна; характерний гіпоехогенний контур з добре вираженим посиленням ехогенності; інколи — ознаки тромбозу ворітної вени

перед введенням контрасту вогнище гіподенситичне та неоднорідне; після введення контрасту щільність вогнища збільшується неоднорідно в артеріальну фазу; візуалізує інфільтрування судин ворітної та центральної систем

Діагностичні критерії

У разі уражень <3 см в діаметрі та типового зображення на УЗД (→табл. 17-1), виявлених у людини без захворювання печінки, для встановлення діагнозу достатньо УЗД. Якщо ураження більше або виявлее у людини із захворюванням печінки або злоякісною пухлиною, для підтвердження діагнозу необхідним є проведення УЗД з контрастуванням, КТ або МРТ. Підозра на ангіому є протипоказанням до біопсії ураження.

Диференційна діагностика

Вогнищеві ураження печінки: вогнищева вузлова гіперплазія, аденома, кісти, гепатоцелюлярна карцинома, пухлинні метастази, рак внутрішньопечінкових жовчних шляхів.

ЛІКУВАННЯ

1. Переважна більшість ангіом печінки не потребує лікування. Слід періодично робити УЗД — кожні 12 міс. (частіше — у випадку, коли вогнища збільшуються).

2. Показання до оперативного лікування: вогнища >10 см, клінічні симптоми (біль [виникнення болю у пацієнта з великою гемангіомою може бути проявом загрожуючого розриву пухлини], гарячка), суттєві діагностичні сумніви, швидке збільшення ангіоми, коагулопатія споживання, артеріовенозна нориця в пухлині, компресія жовчних проток або сусідніх органів.

3. Якщо оперативне лікування неможливе, робиться емболізація артерії, що постачає кров до гемангіоми.

ОСОБЛИВІ СИТУАЦІЇ

Репродукція

Гемангіоми печінки не є протипоказанням до застосування двофазних контрацептивних таблеток або до настання вагітності. Лише при великих кавернозних гемангіомах (визначаються по-різному — у діаметрі >5 або 10 см) підвищення внутрішньочеревного тиску та об’єму крові під час вагітності може підвищити ризик спонтанного розриву ангіоми (але і надалі залишається малим).

Гемангіоми – незалежно від їх розміру – не вимагають моніторингу під час вагітності. Виконання досліджень необхідно при появі нових симптомів.