Гіпертиреоз, індукований йодовмісною контрастною речовиною (ЙКР)

У більшості випадків гіпертиреоз після експозиції до великої кількості йоду розвивається в осіб з вузловим зобом (або поодиноким автономним вузлом), який раптово трансформується в токсичний вузловий зоб. Відповідно до позиції ETA (2021) та ПTE (2023) менеджмент залежить від терміновості дослідження з ЙКР та ступеня ризику розвитку гіпертиреозу.

1. Термінове дослідження з використанням ЙКР за життєвими показаннями (напр., коронарографія) є пріоритетом, і застосування ЙКР не протипоказано. Розгляньте профілактичне лікування, щоб запобігти розвитку або погіршенню можливого гіпертиреозу після введення ЙКР, якщо підозрюється ендогенний гіпертиреоз або виявлено великий вузловий зоб при пальпації (або УЗД), пацієнт похилого віку або має супутнє серцево-судинне захворювання чи серцеві аритмії, які можуть загостритися через гіпертиреоз, спричинений ЙКР, або якщо наявний нещодавній результат зниженого ТТГ у сироватці крові. Якщо профілактичне лікування є виправданим, розпочніть його перед дослідженням або найпізніше одразу після введення ЙКР, навіть якщо ще немає результатів визначень концентрації ТТГ, FT4 і FT3 у сироватці крові; варіанти:

1) тіамазол: 20–30 мг/добу п/о протягом 14 днів (можна почати з введення 40 мг тіамазолу одноразово в/в);

2) перхлорат натрію: 600 мг перед введенням ЙКР, потім 300 мг 3 × на день протягом 7–14 днів;

3) тіамазол у комбінації з натрію перхлоратом у дозах, як зазначено вище (якщо високий ризик тяжкого гіпертиреозу).

Якщо результати аналізів, проведених безпосередньо перед або після введення ЙКР, вказують на явний гіпертиреоз (ТТГ↓ і FT4↑ та/або FT3↑), негайно розпочніть або продовжте антитиреоїдну терапію тіамазолом. Рекомендуйте пацієнтам належну гідратацію після дослідження, оскільки це прискорює виведення йоду з сечею.

2. Планове дослідження з ЙКР: немає показань до визначення концентрації ТТГ у всіх пацієнтів перед плановим дослідженням з ЙКР; визначте їх, якщо спостерігається:

1) підвищений ризик ЙКР-індукованої тиреоїдної дисфункції (вузловий зоб, особливо великих розмірів, або підозра на одиничний автономний вузол, прихований ДТЗ або ендогенний субклінічний гіпертиреоз);

2) підвищений ризик тяжкого перебігу, можливість йод-індукованого гіпертиреозу (напр., похилий вік, супутнє серцево-судинне захворювання);

3) інше раніше діагностоване захворювання щитоподібної залози.

Якщо результат визначення ТТГ аномальний або раніше було діагностовано захворювання щитоподібної залози, також визначте концентрацію FT4 і FT3. Подальший менеджмент залежить від результатів цих досліджень.

Дослідження з ЙКР протипоказані лише при явному гіпертиреозі (ТТГ↓ і FT4↑ та/або FT3↑) → застосуйте антитиреоїдну терапію (не стосується процедур для порятунку життя), розгляньте інші методи візуалізації. При субклінічному гіпертиреозі (ТТГ↓, FT4 і FT3 в межах норми) дослідження з ЙКР не протипоказані, але слід розглянути профілактичне лікування (→вище) або збільшення дози тіамазолу при вже лікованому гіпертиреозі. Розгляньте профілактичне лікування також при багатовузловому зобі, навіть за відсутності дисфункції щитоподібної залози. Немає протипоказань до досліджень з ЙКР або необхідності профілактичного лікування у пацієнтів із раніше лікованим ДТЗ, які зараз перебувають в ремісії, з нормальним рівнем ТТГ, спостереження та ведення яких базуються на моніторингу рівня ТТГ у разі появи симптомів, що вказують на гіпертиреоз. У хворих із підвищеним ризиком гіпертиреозу після дослідження з ЙКР визначте концентрації ТТГ, FT4 і FT3 через ≈3–4 тиж. після введення ЙКР та розпочніть лікування, якщо результати будуть аномальними. Наголошується, що в будь-якій формі гіпотиреозу концентрація ТТГ у сироватці крові не в нормі не є протипоказанням до проведення дослідження з ЙКР і не впливає на дату його проведення; використовуйте стандартне лікування для оптимальної корекції дефіциту гормонів щитоподібної залози. Резюме показань до досліджень та принципи профілактики порушень функції щитоподібної залози після введення ЙКР згідно ПTE (2023) →рис. 9.2-5.