Масовий випадок (з великою кількістю жертв)

Перша допомога

Основний принцип: зробити якнайбільше для надання першої допомоги якнайбільшій кількості жертв. Порядок виконання дій, при масових нещасних випадках: 1) повідомлення про випадок → 2) сортування потерпілих → 3) невідкладні заходи, що рятують життя → 4) транспортування до лікарні.

1. Оцініть місце випадку під кутом безпеки рятувальників та потерпілих. При небезпеці, призупиніть рятувальні дії до моменту усунення загрози.

2. Заходи на місці нещасного випадку — затримайте дорожній рух (включіть аварійну сигналізацію, поставте попереджувальний трикутник), забороніть стороннім особам заходити у небезпечну зону і т. д.

3. Викличте допомогу. По телефону повідомте рятувальну службу →розд. 23.1, інформуючи про приблизну кількість потерпілих у нещасному випадку, місце випадку, спосіб доїзду та про необхідність виклику технічних рятувальних служб (пожежна, енергетична служба і т. п.).

4. Проведіть сортування потерпілих. Визначте осіб, які перебувають у стані безпосередньої загрози для життя та яким в першу чергу потрібна допомога та транспортування.

П’ять кроків оцінки потерпілого:

1) чи може ходити?

2) якщо ні, то чи дихає? Якщо ні → зробіть найпростішу спробу відновлення прохідності дихальних шляхів

3) якщо дихає, то чи дихання є ефективним (10–30/хв)?

4) якщо дихання ефективне, то чи визначається пульс на променевій артерії? Якщо ні, причиною може бути зовнішня кровотеча → слід негайно її зупини;

5) чи може виконувати прості команди – чи збережена свідомість?

Поділіть постраждалих на 3 групи:

1) голосно покличте усіх, хто може ходити та скеруйте їх у безпечне місце. Тих, хто хоче допомогти, попросіть, щоб залишилися на місці нещасного випадку в позиції стоячи; вони формують групу «зелених» — обстеження і допомога можуть бути надані пізніше;

2) далі серед тих, що не можуть пересуватися самостійно, знайдіть осіб, що:

a) дихають після відновлення прохідності дихальних шляхів або з неефективним диханням (<10 або >30 дихальних рухів/хв);  

б) з ознаками шоку (відсутність пульсу на променевій артерії, капілярне наповнення >2 с);

в) з порушенням свідомості, що робить неможливим виконання простих команд («відкрийте очі», «закрийте очі»).

Кожен з вище наведених симптомів може свідчити про безпосередню загрозу для життя — ці пацієнти формують групу «червоних», яким потрібні негайна допомога i термінове транспортування до лікарні. 

3) решта з тих, хто не можуть пересуватися самостійно, формують групу «жовтих», вимагатимуть швидкої допомоги та транспортування до лікарні в другу чергу.

Важкопоранені із шансами на порятунок мають перевагу над потерпілими, що визнані як «ймовірно не до порятунку» (напр., опіки >80 % поверхні тіла, масивна відкрита черепно-мозкова травма) та особами із зупинкою дихання (не дихають, незважаючи на відновлення прохідності дихальних шляхів) або кровообігу, яких в умовах масового нещасного випадку можна визнати за померлих. У таких осіб, якщо є інші, котрі вимагають негайної допомоги, проведення серцево-легеневої реанімації не розпочинається. Виняток становлять діти, y яких перед таким рішенням слід виконати п'ять рятувальних вдихів. 

5. Спершу надайте допомогу найважче пораненим — «червона» група.

6. Забезпечте потерпілих, яким надано допомогу — утримуйте прохідність дихальних шляхів →розд. 2.1, попереджуйте переохолодження, зупиніть кровотечу →розд. 23.4. При необхідності залучіть для цього випадкових свідків та потерпілих із «зеленої» групи.

7. Надайте допомогу іншим жертвам нещасного випадку в наступну чергу, якщо це можливо. Реагуйте на сигнали про погіршення їх стану — проводьте повторні оцінки з метою зарахування в «червону» групу.

8. Передайте керування рятувальними роботами керівнику пожежної частини, а керування медичною допомогою — керівнику бригади швидкої допомоги, що першою прибула на місце масового нещасного випадку, перекажіть їм зібрану інформацію та запропонуйте подальшу допомогу.