Відмороження

Механізм та наслідки

Відмороження — це замерзання рідини у тканинах, як всередині, так і зовні клітин. Наслідками цього є: зневоднення клітин, аномальні концентрації електролітів всередині них і денатурація білково-ліпідних комплексів. Розморожування клітин призводить до їх руйнування і в подальшому виділення прозапальних медіаторів, відповідальних за набряк, наростання ішемії і інші симптоми реперфузійного синдрому. Вторинно, відбувається тромбоутворення на рівні мікроциркуляції. Таким чином, після відтавання, основною причиною відмирання тканин є їх ішемія, а первинне температурне пошкодження трансформується в гостру судинну подію.

Найбільш вразливими до обмороження є периферичні частини кінцівок, вушні раковини та ніс.

Симптоми: зникнення пекучого болю, збліднення відморожених тканин. Оцінка поверхні і глибини відморожень можлива тільки після відтавання.

Перша допомога

1. Якщо у потерпілого виявлена гіпотермія, її лікування має пріоритет над лікуванням обморожень.

2. Не розморожуйте обморожену кінцівку — це призводить до втрати моторної функції і необхідності евакуації потерпілого силами випадкових рятувальників.

3. Больові відчуття, пов’язані з фазою відтавання, можна зменшити за допомогою ацетилсаліцилової кислоти (AСК) і/або ібупрофену.

4. Зніміть прикраси з обморожених пальців.

Алгоритм дій в машині швидкої допомоги

1. Забезпечте обморожену кінцівку стерильною пов’язкою, кожен палець окремо. Потім слід знерухомити кінцівку і злегка підняти, щоб обмежити набряк.

2. Оберігайте обморожені тканини від травм, а якщо вони вже відтанули — від повторного заморожування.

3. Призначте АСК з метою пригнічення функції тромбоцитів під час відтавання та знеболення; збільшити аналгетичний ефект можете за допомогою ібупрофену.

4. Уникайте повільного відтавання тканин.

Алгоритм дій в лікарні

1. Якщо відмороженої частини тіла не розігріто → використайте теплу ванну. Оптимальна температура води становить ≈38 °C. Час зігрівання 30–60 хв. Розморожувана кінцівка не повинна торкатися стінок посудини. У воду можна додати йод, декасан або хлоргексидин.

2. Призначте НПЗП: ібупрофен 400 мг 3 × на день і АСК 300 мг 1 × на день. При непереносимості АСК → клопідогрель 300 мг в першу добу, а потім 75 мг 1 × на день.

3. Запобігайте зневодненню, застосовуючи відповідну інфузійну терапію.

4. Використовуйте місцево на обмороження крем з екстрактом алое (антипростагландинова дія).

5. Слідкуйте, щоб не допустити місцевого стискання відмороженої ділянки.

6. У разі болю, незважаючи на застосування НПЗП, додайте парацетамол або трамадол.

7. Проведіть профілактику правця →розд. 18.2.8.2, розгляньте показання для початку антибактеріальної терапії (напр., амоксицилін з клавулановою кислотою або кліндаміцин).

8. Спеціалізоване лікування включає застосування простагландинів, тромболітиків, гіпербаричної кисневої терапії.

9. Рання хірургічна обробка: евакуація вмісту пухирів в асептичних умовах і щоденна обробка ран з використанням антисептичних засобів, які не всмоктуються (напр., декаметоксин). Інфікований некроз → скеруйте пацієнта на негайну ампутацію.

10. Планову ампутацію відкладіть до часу демаркації сухого некрозу (від кількох до кільканадцяти тижнів).