Опіки стравоходу

Механізм та наслідки

Найчастіше причиною хімічних опіків стравоходу є випадкове або на‑ вмисне вживання сильних лугів або кислот, що разом із детергентами входять до складу миючих засобів. Кислоти спричиняють поверхневий коагуляційний некроз, а луги — глибокий колікваційний некроз та термічне пошкодження внаслідок екзотермічної реакції із соляною кислотою шлункового соку. Перебіг: до 4-го дня формування некрозу та запальні зміни, від 5-го до 14-го дня виразкування з подальшою грануляцією (висока ймовірність травматизації — загроза перфорації), від 15-го дня до 3 міс. поява рубців → звуження просвіту та порушення скоротливості стравоходу. Динаміка може змінюватись в залежності від діючої речовини та її концентрації. Через кілька років — підвищений ризик плоскоклітинного раку стравоходу. Симптоми: біль та пекучий біль в ротовій порожнині і горлі, біль в епігастрії, блювання та посилена салівація, утруднене або болісне ковтання; після вживання речовин з низьким pH можуть виникнути спазм, набряк гортані та порушення дихання. Інтенсивність змін у ротовій порожнині та загальних симптомів немає безпосереднього зв’язку зі ступенем пошкодження слизової оболонки стравоходу та шлунку.

Перша допомога

1. Не провокуйте блювання та не вводьте шлунковий зонд, щоб уникнути вторинних пошкоджень слизової оболонки стравоходу. При блюванні покладіть пацієнта у бічній позиції з дещо нижче розміщеною головою, щоб уникнути аспірації.

2. Оцініть стан пацієнта (за схемою ABCD →розд. 23.1 та BLS →розд. 2.1), при необхідності, підтримуйте функції життєво важливих органів та лікуйте шок; якщо є симптоми дихальної недостатності та доступне обладнання → проведіть ларингоскопію та подумайте про проведення швидкої інтубації (або конікотомії [у лікарні трахеотомії]). 

3. Намагайтесь встановити тип випитої речовини та ретельно обстежте ротову порожнину.

4. Пацієнтам, що можуть ковтати (притомним, без порушень функції життєво важливих органів) дайте випити нейтральні рідини (вода, молоко) з метою розведення пошкоджуючого фактору.

Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги та в лікарні

1. Продовжуйте лікування, як на місці випадку.

2. Допоміжні дослідження: оглядова РГ грудної клітки та черевної порожнини — оцініть, чи немає ознак емфіземи середостіння та підшкірної емфіземи (свідчать про перфорацію стравоходу), ателектазу (аспірація), а також перфорації шлунково-кишкового тракту (шлунка — повітря під куполом діафрагми); ендоскопія верхнього відділу шлунково-кишкового тракту — основне діагностичне дослідження, проведіть до 12–48 год. 

3. Призначте знеболюючі ЛЗ в/в (при сильному болю опіоїд), інгібітор протонної помпи, антибіотик широкого спектру (якщо є виразки, ерозії або перфорація стравоходу).

4. При підозрі перфорації → негайно скеруйте до хірурга.