Внутрішньовенні ін'єкції

На сьогоднішній день повторні внутрішньовенні ін'єкції виконуються, так само, як і крапельні та безперервні введення, через катетер (канюлю), що введений у периферичну вену →розд. 24.5.2, а при необхідності — через катетер, який введений у порожнисту вену. Нижче описане введення у периферичну вену із використанням звичайної голки, що виконується найчастіше тоді, коли ін’єкція буде одноразовою або при відсутності катетера.

Протипокази

Не слід пунктувати вену в ділянці, яка уражена інфекцією або опіком, а також вени верхньої кінцівки із фістулою створеною для гемодіалізу.

Ускладнення

Флебіт, гематома, інфікування, позасудинне введення ЛЗ.

Забезпечення

Рукавички, серветки, дезінфікуючий засіб, джгут (пов’язка), голка (зазвичай, Ø 0,9 мм [20 G]), шприц, голка для набору ЛЗ.

Місце ін’єкції

У дорослих, зазвичай, на передпліччі, тильній стороні кисті, рідше — на тильній поверхні стопи; в ургентних ситуаціях — також ліктьова ямка або зовнішня шийна вена.

Техніка

1. Виберіть відповідну поверхневу вену.

2. Накладіть (частіше, на передпліччя) джгут, щоб наповнити вени кров’ю. Виявлення та пункцію вени можна полегшити шляхом зігрівання кінцівки та масажу (поплескування) місця ін’єкції. Натягніть шкіру, потягуючи її великим пальцем або пальцями однієї руки нижче місця ін’єкції; можна також попросити пацієнта про кількаразове затискання руки в кулак і її розслаблення.

3. Обробіть та дезінфікуйте місце ін’єкції серветкою, що змочена дезінфікуючим засобом.

4. Натягніть шкіру, потягуючи її великим пальцем або пальцями однієї руки нижче місця ін’єкції. Вводьте голку (сполучену зі шприцом) під кутом ≈30º до шкіри, підтягуючи поршень шприца (аспіруючи).

5. Після появи крові у шприці, слід негайно звільнити джгут і ввести (зазвичай, повільно) ЛЗ, після чого видаліть голку.

6. Місце пункції слід стиснути, щоб зупинити кровотечу; накладіть невелику пов’язку або наклейте пластир.