1. Залежно від типу пристрою, сигнали ЕКГ записують у 2-х або 3-х, рідше у 12-ти відведеннях.
2. Щоб полегшити інтерпретацію отриманих результатів, пацієнт записує момент появи та характер симптомів, які можуть виникнути під час 24-годинного моніторингу.
1. Діагностичний критерій синусового ритму: позитивні зубці Р у відведенні СМ5 (позитивний електрод у V міжребер'ї в лівій передній пахвовій лінії та негативний електрод на рукоятці груднини); у випадку холтерівського моніторування ЕКГ у 12 відведеннях, яке рідше застосовується — загальноприйняті критерії для інтерпретації стандартних ЕКГ.
2. Оцінка добового серцевого ритму: проведений аналізатором автоматичний аналіз ЕКГ, необхідно верифікувати відносно:
1) максимальної і мінімальної частоти синусового ритму, а також максимальної і мінімальної частоти ритму шлуночків (у випадку миготіння чи тріпотіння передсердь);
2) зупинок серцевого ритму — автоматичні програми аналізують тривалість інтервалів RR, а не інтервалів РР, тому знайдені аналізатором паузи крім артефактів запису, можуть бути спричинені випадінням зубців Р і комплексів QRS (відмова синусового ритму чи синоатріальна блокада), чи тільки комплексів QRS (АВ-блокада II–III ступенів);
3) епізодів тахікардії з метою встановлення джерела їх походження (автоматичний аналізатор не відрізняє тахікардії з широкими комплексами QRS), а також ЧСС, яка може бути значно заниженою у випадку шлуночкових тахікардій (автоматичний аналізатор може не помітити деякі комплекси QRS).
3. Оцінка клінічного значення зареєстрованих аритмій: повинна враховувати важкість аритмії, вік, вид фізичної активності, загальний стан здоров’я пацієнта, оскільки шлуночкові та суправентрикулярні аритмії можуть виникати у здорових осіб →табл. 25.1-3.
Симптоми |
Ймовірний діагноз |
ранкова ригідність |
РА, деформуючий остеоартроз, ревматична поліміалгія, хвороба Стілла, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, системна склеродермія, вірусний артрит |
симетричний артрит дрібних суглобів |
РА, СЧВ, змішане захворювання сполучної тканини, вірусний артрит |
мігруючий артрит |
СЧВ; вірусний артрит; гострий лейкоз; лімфома; артрит, асоційований з іншими неопластичними захворюваннями; ревматична лихоманка |
наявний ревматоїдний фактор |
РА, синдром Шегрена, системний червоний вовчак, системна склеродермія, змішане захворювання сполучної тканини, поліміозит або дерматоміозит, саркоїдоз, кріоглобулінемія (особливо асоційована з вірусним гепатитом С); хронічні запальні захворювання печінки (особливо хронічний вірусний гепатит), хронічні запальні захворювання легень, новоутворення (особливо лімфопроліферативні захворювання), вірусні (СНІД, інфекційний мононуклеоз, грип) і бактеріальні інфекції (туберкульоз, лепра, сифіліс, бруцельоз, сальмонельоз, бореліоз, підгострий ендокардит), інвазивні інфекції (в т. ч. малярія, філяріоз, шистосомоз) |
лихоманка до 40 °С |
хвороба Стілла, СЧВ, бактерійний артрит, гострий напад подагри |
лейкоцитоз (>15 000/мкл) |
бактеріальний артрит, бактеріальний ендокардит, хвороба Стілла, системний васкуліт |
лейкопенія |
СЧВ, синдром Шегрена, вірусний артрит |
4. Оцінка зміщення сегментів ST
1) істотною вважається горизонтальна або косонизхідна депресія сегментів ST ≥1 мм тривалістю ≥1 хв. Депресія сегментів ST підтверджує діагноз ІХС у чоловіків ≥35 р. і у жінок після 55 р. з супутнім типовим стенокардитичним болем. Натомість, у чоловіків віком ≥35 р. з нетиповими проявами стенокардії та після 55 р. з нехарактерним болем в грудній клітці, а також у жінок віком >45 р. з нетиповими проявами стенокардії встановлення діагнозу ІХС, яке базується на виявленні депресії сегментів ST, є обґрунтованим тільки після підтвердження цього діагнозу позитивним результатом візуалізаційного дослідження, проведеного в рамках послідовної діагностики (перфузійна сцинтиграфія, ехокардіографічна проба з навантаженням).
2) безбольова, пролонгована елевація сегментів ST, що з’являється під час сну, з супутньою синусовою брадикардією і збільшенням амплітуди зубців Т, зазвичай є ознакою гіперваготонії;
3) елевація сегментів ST в поєднанні з супутньою стенокардією чи шлуночковою аритмією, що тривають від кількох до кільканадцяти хвилин і не пов’язані з брадикардією, є характерними симптомами стенокардії Принцметала.