Холтерівський моніторинг ЕКГ

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Опис обстеження

1. Залежно від типу пристрою, сигнали ЕКГ записують у 2-х або 3-х, рідше у 12-ти відведеннях.

2. Щоб полегшити інтерпретацію отриманих результатів, пацієнт записує момент появи та характер симптомів, які можуть виникнути під час 24-годинного моніторингу.

Інтерпретація результатів

1. Діагностичний критерій синусового ритму: позитивні зубці Р у відведенні СМ5 (позитивний електрод у V міжребер'ї в лівій передній пахвовій лінії та негативний електрод на рукоятці груднини); у випадку холтерівського моніторування ЕКГ у 12 відведеннях, яке рідше застосовується — загальноприйняті критерії для інтерпретації стандартних ЕКГ.

2. Оцінка добового серцевого ритму: проведений аналізатором автоматичний аналіз ЕКГ, необхідно верифікувати відносно:

1) максимальної і мінімальної частоти синусового ритму, а також максимальної і мінімальної частоти ритму шлуночків (у випадку миготіння чи тріпотіння передсердь);

2) зупинок серцевого ритму — автоматичні програми аналізують тривалість інтервалів RR, а не інтервалів РР, тому знайдені аналізатором паузи крім артефактів запису, можуть бути спричинені випадінням зубців Р і комплексів QRS (відмова синусового ритму чи синоатріальна блокада), чи тільки комплексів QRS (АВ-блокада II–III ступенів);

3) епізодів тахікардії з метою встановлення джерела їх походження (автоматичний аналізатор не відрізняє тахікардії з широкими комплексами QRS), а також ЧСС, яка може бути значно заниженою у випадку шлуночкових тахікардій (автоматичний аналізатор може не помітити деякі комплекси QRS).

3. Оцінка клінічного значення зареєстрованих аритмій: повинна враховувати важкість аритмії, вік, вид фізичної активності, загальний стан здоров’я пацієнта, оскільки шлуночкові та суправентрикулярні аритмії можуть виникати у здорових осіб →табл. 25.1-3.

Таблиця 16.1-5. Диференціювання симптомів артриту
Симптоми	Ймовірний діагноз
ранкова ригідність	РА, деформуючий остеоартроз, ревматична поліміалгія, хвороба Стілла, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, системна склеродермія, вірусний артрит
симетричний артрит дрібних суглобів	РА, СЧВ, змішане захворювання сполучної тканини, вірусний артрит
мігруючий артрит	СЧВ; вірусний артрит; гострий лейкоз; лімфома; артрит, асоційований з іншими захворюваннями, напр., неопластичними; ревматична лихоманка
наявний ревматоїдний фактор	РА, синдром Шегрена, системний червоний вовчак, системна склеродермія, змішане захворювання сполучної тканини, поліміозит або дерматоміозит, саркоїдоз, кріоглобулінемія (особливо асоційована з вірусним гепатитом С); хронічні запальні захворювання печінки (особливо хронічний вірусний гепатит), хронічні запальні захворювання легень, новоутворення (особливо лімфопроліферативні захворювання), вірусні (СНІД, інфекційний мононуклеоз, грип) і бактеріальні інфекції (туберкульоз, лепра, сифіліс, бруцельоз, сальмонельоз, бореліоз, підгострий ендокардит), інвазивні інфекції (в т. ч. малярія, філяріоз, шистосомоз)
лихоманка до 40 °С	хвороба Стілла, СЧВ, бактерійний артрит, гострий напад подагри
лейкоцитоз (>15 000/мкл)	бактеріальний артрит, бактеріальний ендокардит, хвороба Стілла, системний васкуліт
лейкопенія	СЧВ, синдром Шегрена, вірусний артрит

4. Оцінка зміщення сегментів ST

1) істотною вважається горизонтальна або косонизхідна депресія сегментів ST ≥1 мм тривалістю ≥1 хв. Депресія сегментів ST підтверджує діагноз ІХС у чоловіків ≥35 р. і у жінок після 55 р. з супутнім типовим стенокардитичним болем. Натомість, у чоловіків віком ≥35 р. з нетиповими проявами стенокардії та після 55 р. з нехарактерним болем в грудній клітці, а також у жінок віком >45 р. з нетиповими проявами стенокардії встановлення діагнозу ІХС, яке базується на виявленні депресії сегментів ST, є обґрунтованим тільки після підтвердження цього діагнозу позитивним результатом візуалізаційного дослідження, проведеного в рамках послідовної діагностики (перфузійна сцинтиграфія, ехокардіографічна проба з навантаженням).

2) безбольова, пролонгована елевація сегментів ST, що з’являється під час сну, з супутньою синусовою брадикардією і збільшенням амплітуди зубців Т, зазвичай є ознакою гіперваготонії;

3) елевація сегментів ST в поєднанні з супутньою стенокардією чи шлуночковою аритмією, що тривають від кількох до кільканадцяти хвилин і не пов’язані з брадикардією, є характерними симптомами стенокардії Принцметала.