Холтерівський моніторинг ЕКГ

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Опис дослідження

1. Залежно від типу пристрою, сигнали ЕКГ записують у 2-х або 3-х, рідше у 12-ти відведеннях.

2. Щоб полегшити інтерпретацію отриманих результатів, пацієнт записує момент появи та характер симптомів, які можуть виникнути під час 24-годинного моніторування.

Інтерпретація результату

1. Діагностичний критерій синусового ритму: позитивні зубці Р у відведенні СМ5 (позитивний електрод у V міжребер'ї в лівій передній пахвовій лінії та негативний електрод на рукоятці груднини); у випадку холтерівського моніторування ЕКГ у 12-ти відведеннях, яке рідше застосовується — загальноприйняті критерії для інтерпретації стандартної ЕКГ.

2. Оцінка добового серцевого ритму: проведений аналізатором автоматичний аналіз ЕКГ, необхідно верифікувати відносно:

1) максимальної і мінімальної частоти синусового ритму, а також максимальної і мінімальної частоти ритму шлуночків (у випадку фібриляції чи тріпотіння передсердь);

2) зупинок серцевого ритму — автоматичні програми аналізують тривалість інтервалів RR, а не інтервалів РР, тому знайдені аналізатором паузи крім артефактів запису, можуть бути спричинені випадінням зубців Р і комплексів QRS (відмова синусового ритму чи синоатріальна блокада), чи тільки комплексів QRS (АВ-блокада II–III ступенів);

3) епізодів тахікардії з метою встановлення джерела їх походження (автоматичний аналізатор не відрізняє тахікардії з широкими комплексами QRS), а також ЧСС, яка може бути значно заниженою у випадку шлуночкових тахікардій (автоматичний аналізатор може не помітити деякі комплекси QRS).

3. Оцінка клінічного значення зареєстрованих аритмій: повинна враховувати важкість аритмії, вік, вид фізичної активності, загальний стан здоров’я пацієнта, оскільки шлуночкові та суправентрикулярні аритмії можуть виникати у здорових осіб →табл. 25.1-3.

Таблиця 25.1-3. Фізіологічні порушення серцевого ритму у здорових осіб під час холтерівського моніторингу
Порушення ритму	Вік обстежуваних осіб
Порушення ритму	16–30 років	31–40 років	41–60 років	>60 років
синусова брадикардія 40–60/хв
синусова брадикардія 30−40/хвa
АВ-блокада I°a
АВ-блокада II° з періодикою Венкебахаa
паузи R–R <2 с
паузи R–R 2–3 сa
спорадичні ШЕ (<50/24 год)
часті ШЕ (100–1000/24 год)
парні ШЕ
спорадичні НШЕ (50–100/24 год)
часті НШЕ (100–100/24 год)
a під час сну, у нічні години Зафарбовані поля вказують вікову групу, для якої дана аритмія може бути нормою при інтерпретації холтерівського моніторингу. ШЕ — шлуночкові екстрасистоли, НШЕ — надшлуночкові екстрасистоли

4. Оцінка зміщення сегментів ST

1) істотною вважається горизонтальна або косонизхідна депресія сегментів ST ≥1 мм тривалістю ≥1 хв. Депресія сегментів ST підтверджує діагноз коронарної хвороби у чоловіків ≥35 р. і у жінок після 55 р. з супутнім типовим стенокардитичним болем. Натомість, у чоловіків віком ≥35 р. з нетиповими проявами стенокардії та після 55 р. з нехарактерним болем в грудній клітці, а також у жінок віком >45 р. з нетиповими проявами стенокардії встановлення діагнозу коронарної хвороби, яке базується на виявленні депресії сегментів ST, є обґрунтованим тільки після підтвердження цього діагнозу позитивним результатом візуалізаційного дослідження, проведеного в рамках послідовної діагностики (перфузійна сцинтиграфія, ехокардіографічна проба з навантаженням).

2) безбольова, пролонгована елевація сегментів ST, що з’являється під час сну, з супутньою синусовою брадикардією і збільшенням амплітуди зубців Т, зазвичай є ознакою гіперваготонії;

3) елевація сегментів ST в поєднанні з супутньою стенокардією чи шлуночковою аритмією, що тривають від кількох до кільканадцяти хвилин і не пов’язані з брадикардією, є характерними симптомами стенокардії Принцметала.