Базисна спірометрія

Базисна спірометрія проводиться з метою визначення життєвої ємності легень, її складових та оцінки форсованого видиху.

Опис дослідження і параметри, які визначаються

Пацієнт затискає ніс і дихає ротом через мундштук спірометра.

1. Визначення життєвої ємності легень та її складових (→рис. 25.4-1): спочатку пацієнт дихає спокійно, потім робить повільний якнайглибший вдих і максимальний видих (або навпаки). Прийом повторюють 3–8 разів (якщо вимірювання проводиться як окрема процедура, воно має передувати спірометрії з форсованим видихом).

Рисунок 1. Ємності і об’єми легень

1) дихальний об’єм (ДО [TV]) — об’єм повітря, яке вдихається і видихається під час спокійного дихання;

2) резервний об’єм вдиху (РОвд [IRV]) — об’єм повітря, який людина здатна додатково вдихнути після спокійного вдиху;  

3) резервний об’єм видиху (РОвид [ERV]) — об’єм повітря, який людина здатна додатково видихнути після спокійного видиху;  

4) ємність вдиху (Євд [IC]) — сума ДО і РОвд;  

5) життєва ємність легень (ЖЄЛ [VC]) — сума ДО, РОвид і РОвд. За показник ЖЄЛ беруть максимальне значення ЖЄЛ, отримане при дослідженні; результат вважається вірогідним, якщо 2 найкращі значення ЖЄЛ відрізняються <150 мл або <100 мл, а показник ФЖЄЛ становить <1000 мл.

Інші параметри, які вимірюють за допомогою плетизмографії →розд. 25.4.5:

1) функціональна залишкова ємність (ФЗЄ [FRC]) — об’єм повітря, який залишається в легенях після спокійного видиху при спокійному диханні;

2) залишковий об’єм (ЗО [RV]) — об’єм повітря, який залишається в легенях після максимального видиху;  

3) загальна ємність легень (ЗЄЛ [TLC]) — сума ЖЄЛ і ЗЄЛ (або ФЗЄ і Євд);

2. Дослідження форсованого видиху: після максимального вдиху пацієнт робить якнайдовший швидкий форсований видих. Проводяться ≥3 вимірювання; якщо різниця між 2-ма найкращими показниками ФЖЄЛ і ОФВ1 перевищує 150 мл, рекомендується повторити дослідження (макс. 8 вимірювань під час одного обстеження). Результати записуються у вигляді кривих залежності об’єму від часу (крива об’єм-час) і потоку від об’єму (крива потік-об’єм →рис. 25.4-2). Критерії якості →табл. 25.4-1 (якщо виконано не всі, дослідження має відповідати критеріям корисності, щоб його можна було інтерпретувати).

Рисунок 2. Крива потік-об’єм

1) об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1 [FEV1]) — об’єм повітря, який виходить з легень за першу секунду форсованого видиху, зробленого після максимального вдиху;  

2) форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ [FVC]) — об’єм повітря, який виходить з легень при форсованому видиху після максимального вдиху;

3) пікова швидкість видиху (ПШВ [PEF]) і максимальні об’ємні швидкості видиху — визначаються по кривій потік-об’єм у точках, які відповідають верхівці кривої форсованого видиху, 75 %, 50 % i 25 % ФЖЄЛ (відсоток ФЖЄЛ, яка залишається в легенях на момент вимірювання — МОШ75 (MEF75), МОШ50 (MEF50) i МОШ25 (MEF25); в американській термінології прийняті скорочення FEF25, FEF50 i FEF75, в яких цифри відображають відсоток ФЖЄЛ, яка покинула легені);  

4) індекс ОФВ1/ФЖЄЛ – відношення ОФВ1 до ФЖЄЛ (ОФВ1/ ФЖЄЛ) або ОФВ1 і ЖЄЛ (ОФВ1/ЖЄЛ), якщо визначено ЖЄЛ  (індекс Тіффно);

5) максимальна середня об’ємна швидкість видиху (МСОШ [MMEF]) — середня максимальна швидкість видиху, визначена між 75 % і 25 % ФЖЄЛ.

Показання

Оцінка функції дихальної системи:

1) в осіб із підозрою на захворювання органів дихання;

2) в осіб із факторами ризику ураження дихальної системи (тютюнокуріння, вплив інших токсичних факторів, у тому числі ЛЗ);

3) в осіб із діагностованим захворюванням органів дихання — оцінка ступеня порушення функцій, моніторинг перебігу, оцінка ефективності лікування;

4) в рамках оцінки операційного ризику;

5) у рамках оцінки працездатності та моніторингу функції легень у представників професій високого ризику;

6) як частина оцінки стану здоров’я перед початком фізичної активності, що становить ризик для дихальної системи (напр., дайвінг);

7) в рамках медико-соціальної експертизи.

Протипоказання

Мають відносний характер:

1) пов'язані зі збільшенням навантаження на серце або впливом на артеріальний тиск — інфаркт міокарда протягом останнього тижня, гіпотензія або тяжка артеріальна гіпертензія, клінічно значущі/симптомні аритмії, декомпенсована серцева недостатність, неконтрольована легенева гіпертензія, гостре легеневе серце, клінічно нестабільна тромбоемболія легеневої артерії, синкопе, пов’язане з кашлем/форсованим видихом, в анамнезі;

2) пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного та внутрішньоочного тиску — церебральна аневризма, нейрохірургічне втручання протягом останніх 4-х тиж., нещодавній струс мозку зі стійкими симптомами, офтальмологічна операція протягом останнього тижня;

3) пов’язані з підвищенням тиску в навколоносових пазухах і в середньому вусі — хірургічне втручання або інфікування навколоносових пазух або середнього вуха протягом останнього тижня;

4) пов’язані з підвищенням тиску в грудній клітці або в черевній порожнині — пневмоторакс, торакальні операції протягом останніх 4-х тиж., операції на черевній порожнині протягом останніх 4-х тиж., вагітність на останніх термінах;

5) пов'язані з ризиком передачі інфекції — активна інфекційна хвороба або підозра на неї (в тому числі туберкульоз), об’єктивні симптоми інфекції, що сприяють передачі інфекції (кровохаркання, виділення великої кількості секрету, патологічні зміни в ротовій порожнині або кровотеча з ротової порожнини).

Наявність можливих протипоказань слід зазначити в направленні на дослідження. Спірометрію слід негайно припинити, якщо під час виконання маневрів з’являються такі тривожні симптоми, як задишка, ціаноз або порушення свідомості. Не забувайте про паузу між послідовними маневрами форсованого видиху. Пам’ятайте про необхідність перерви між наступними маневрами форсованого видиху.

Підготовка пацієнта

Проінформуйте пацієнта, щоб він:

1) не курив тютюну, ні електронних сигарет ≥1 год перед дослідженням;

2) не вживав психоактивних речовин (в т. ч. алкоголю та психоактивних речовин) впродовж 8 год перед дослідженням;

3) не вживав великої кількості їжі за 2 год перед дослідженням;

4) уникав інтенсивного фізичного навантаження впродовж 1 год перед дослідженням;

5) одягнув вільний одяг, який не буде обмежувати рухи грудної клітки та живота;

6) по можливості не приймав перед обстеженням інгаляційних бронхолітиків; якщо має проводитися проба з бронхолітиком → слід відмінити препарати (якщо це можливо) на відповідний термін →нижче.

Дослідження проводьте у тихому приміщенні, для пацієнта повинні бути доступні питна вода та паперові рушники. Перед дослідженням слід виміряти зріст та вагу пацієнта і записати стать і расу пацієнта (при народженні, не декларовану) на апараті. Під час дослідження пацієнт повинен сидіти рівно (з трохи піднятою головою) на стільці зі спинкою та підлокітниками, без коліс, з регулюванням висоти (щоб стопи пацієнта спиралися на підлогу), під час дослідження накладається затискач для носа. Добре зафіксовані зубні протези можна залишити в ротовій порожнині. Перед спірометрією слід пояснити пацієнту перебіг дослідження і, наскільки це можливо, продемонструвати його. Під час дослідження необхідно стежити за положенням хворого, заохочувати його при динамічних маневрах, а при появі тривожних симптомів, таких як біль, задишка, ціаноз або порушення свідомості, негайно припинити дослідження.

Інтерпретація результату

1. Алгоритм оцінки результату спірометрії →рис. 25.4-3. Першочергове значення мають ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1 і ОФВ1/ЖЄЛ (у сумнівних випадках, напр., при граничній величині показника ОФВ1/ФЖЄЛ, можна додатково провести динамічне дослідження ЖЄЛ та оцінити ОФВ1/ЖЄЛ)), що підвищує чутливість, але знижує специфічність тесту у виявленні обструкції). Решта показників мають допоміжне значення.

Рисунок 3. Алгоритм оцінки спірометричнoгo дocлiдження

2. Результати дослідження наводять в абсолютних значеннях і у співвідношенні до діапазону норми. Значення параметра вважається нормальним, якщо воно перевищує нижню межу норми (lower limit of normal — LLN) або дорівнює їй, тобто становить ≥5 центиля, або z-score >–1,645. Результати раніше також виражали у відсотках значень, належних для віку, статі та зросту (% належного значення). Діапазон норми для ЖЄЛ, ФЖЄЛ і ОФВ1 становить ±20 % належного значення, для ОФВ1/ФЖЄЛ він є дещо вужчим і становить ±11 % належного значення, а для МСОШ і МОШ50 безпосередньо залежить від віку і може перевищувати ±60 % належного значення. Значення ОФВ1/ФЖЄЛ слід прирівнювати до LLN, оскільки застосування критерію <0,7 не враховує змін показника з віком і часто веде до помилкового трактування результату (занадто часте встановлення обструкції в осіб літнього віку і занижена оцінка обструкції у молодих людей), але все ж рекомендується використовувати рекомендації GOLD. Потрібно звернути увагу на показники норми, які використовуються; зараз рекомендуються GLI (англ. — Global Lung Initiative).

3. На основі спірометрії можна діагностувати лише обструктивний тип розладів вентиляції (хоча не можна бути впевненим, чи не співіснує рестрикція). Для діагностування решти типів (рестриктивний, неспецифічний і змішаний) потрібна оцінка об’ємних показників (→табл. 25.4-1).

4. Зменшення ФЖЄЛ або ЖЄЛ або нижче нижньої межі норми при відсутності ознак обструкції може свідчити про рестриктивні зміни. Для достовірної діагностики рестриктивних порушень потрібно визначати ЗЄЛ (найкраще за допомогою методу плетизмографії). При рестриктивних захворюваннях на швидке прогресування хвороби вказує ФЖЄЛ впродовж 6–12 міс. Зменшення ОФВ1 і ФЖЕЛ при нормальному ОФВ1/ФЖЕЛ у курця називається PRISM (preserved ratio impaired spirometry). Така ситуація є показанням до плетизмографії.

5. Зменшення ЖЄЛ або ФЖЄЛ при наявності ознак обструкції, зазвичай, свідчить про динамічну гіперінфляцію легень і також є показом до плетизмографії.

6. Зменшення Євд вказує на імовірність гіперінфляції легень (особливо при наявності обструктивних

змін).

7. Невідповідність результатів — знижений ОФВ1/ФЖЄЛ з нормальним ОФВ1 (особливо вище середньої в популяції) зазвичай виявляється у молодих високих чоловіків із ФЖЄЛ вище середньої; може вказувати на схильність до

обструкції.

8. Обструкція центральних і верхніх дихальних шляхів (головних бронхів, трахеї, гортані та горла) зазвичай спочатку не знижує ОФВ1/ФЖЄЛ або ОФВ1, але може бути пов’язана з відносним зниженням ПШВ (ОФВ1/ПШВ >8 мл/л/хв; ОФВ1, виражений у мл, а ПШВ у л/хв) та змінами форми дихальних кривих.

9. Тяжкість вентиляційних розладів, діагностованих за допомогою спірометрії, визначається на основі порогових значень, виражених z-показником (z-score; →табл. 25.4-2), який показує кількість стандартних відхилень, на які отриманий результат відрізняється від середнього у популяції →табл. 25.4-3.