Базисна спірометрія

Базисна спірометрія проводиться з метою визначення життєвої ємності легень, її складових та оцінки форсованого видиху.

Хід дослідження і параметри, які визначаються

Пацієнт затискає ніс і дихає ротом через мундштук спірометра.

1. Визначення життєвої ємності легень та її складових (рис. 25.4-1): спочатку пацієнт дихає спокійно, потім робить повільний якнайглибший вдих і максимальний видих (або навпаки). Прийом повторюють 3–4 рази.

Рисунок 1. Ємності і об’єми легень

1) дихальний об’єм (ДО [TV]) — об’єм повітря, яке вдихається і видихається під час спокійного дихання;

2) резервний об’єм вдиху (РОвд [IRV]) — об’єм повітря, який людина здатна додатково вдихнути після спокійного вдиху;  

3) резервний об’єм видиху (РОвид [ERV]) — об’єм повітря, який людина здатна додатково видихнути після спокійного видиху;  

4) ємність вдиху (Євд [IC]) — сума ДО і РОвд;  

5) життєва ємність легень (ЖЄЛ [VC]) — сума ДО, РОвид і РОвд. За показник ЖЄЛ беруть максимальне значення ЖЄЛ, отримане при дослідженні; результат вважається вірогідним, якщо 2 найкращі значення ЖЄЛ відрізняються <150 мл або <100 мл, а показник ФЖЄЛ становить <1000 мл.

Інші параметри, які вимірюють за допомогою плетизмографії →розд. 25.4.5:

1) функціональна залишкова ємність (ФЗЄ [FRC]) — об’єм повітря, який залишається в легенях після спокійного видиху при спокійному диханні;

2) залишковий об’єм (ЗО [RV]) — об’єм повітря, який залишається в легенях після максимального видиху;  

3) загальна ємність легень (ЗЄЛ [TLC]) — сума ЖЄЛ і ЗЄЛ (або ФЗЄ і Євд);

2. Дослідження форсованого видиху: після максимального вдиху пацієнт робить якнайдовший (≥6 с) швидкий форсований видих. Проводяться ≥3 вимірювання; якщо різниця між 2 найкращими показниками ФЖЄЛ і ОФВ1 перевищує 150 мл, рекомендується повторити дослідження (макс. 8 вимірювань під час одного обстеження). Результати записуються у вигляді кривих залежності об’єму від часу (крива об’єм-час) і потоку від об’єму (крива потік-об’єм →рис. 25.4-2).

Рисунок 2. Крива потік-об’єм

1) об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1 [FEV1]) — об’єм повітря, який виходить з легень за першу секунду форсованого видиху, зробленого після максимального вдиху;  

2) форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ [FVC]) — об’єм повітря, який виходить з легень при форсованому видиху після максимального вдиху;

3) пікова швидкість видиху (ПШВ [PEF]) і максимальні об’ємні швидкості видиху — визначаються по кривій потік-об’єм у точках, які відповідають верхівці кривої форсованого видиху, 75 %, 50 % i 25 % ФЖЄЛ (відсоток ФЖЄЛ, яка залишається в легенях на момент вимірювання — МОШ75 (MEF75), МОШ50 (MEF50) i МОШ25 (MEF25); в американській термінології прийняті скорочення FEF25, FEF50 i FEF75, в яких цифри відображають відсоток ФЖЄЛ, яка покинула легені);  

4) індекс Тіффно – відношення ОФВ1 до ЖЄЛ (ОФВ1/ЖЄЛ) або ОФВ1 і ФЖЄЛ (ОФВ1/ФЖЄЛ), якщо ЖЄЛ не визначали;

5) максимальна середня об’ємна швидкість видиху (МСОШ [MMEF]) — середня максимальна швидкість видиху, визначена між 75 % і 25 % ФЖЄЛ.

Протипокази

1. Абсолютні (пов’язані зі значним зростанням тиску в грудній клітці): аневризми аорти (діаметром >6 см) і судин головного мозку (загроза розриву), перенесене відшарування сітківки (2 міс. після операції) або недавнє офтальмологічне оперативне втручання (oкyлоплacтикa — 2 тиж., лікування склоподібнoгo тілa — 2 міс., операція в передній частині окa — 6 міс.), підвищений внутрішньочерепний тиск, масивнe кровохаркання невстановленої етіології, пневмоторакс, гострий інфаркт міокарда (під час перебування в лікарні та 1 місяць після виписки з лікарні; у разі необхідності — 1 тиж. після інфаркту міокарда, за умови, що стан пацієнта є стабільним), нестабільна стенокардія, інсульт (в період госпіталізації), cтан після операції на головному мозку (до 6 тиж.), неконтрольована артеріальна гіпертензія.

2. Відносні: патологічні стани, які впливають на результат дослідження (напр., нападоподібний кашель), ранній післяопераційний період після оперативного втручання на черевній порожнині або грудній клітці (робить неможливим правильне виконання дихальних рухів під час обстеження). Вагітність, яка протікає без ускладнень, не є протипоказом до функціональних обстежень дихальної системи (за вийнятком обстеження з приводу надреактивності бронхів і провокаційних тестів). Результати слід інтерпретувати обережно (особливо в ІІ триместрі), оскільки показники норми стосуються невагітних жінок. Не слід призначати спірометрію вагітним із цервікальною недостатністю та в стані прееклампсії.

Підготовка пацієнта

Проінформуйте пацієнта, щоб він:

1) не палив тютюну перед обстеженням (мінімум 2 год);

2) не вживав алкоголю впродовж 4 год перед обстеженням;

3) не вживав великої кількості їжі за 2 год до обстеження;

4) уникав інтенсивного фізичного навантаження впродовж 30 хв перед обстеженням;

5) одягнув вільний одяг, який не буде обмежувати рухи грудної клітки та живота;

6) по можливості не приймав перед обстеженням інгаляційних бронхолітиків; якщо має проводитися проба з бронхолітиком → слід відмінити препарати (якщо це можливо) на відповідний термін → нижче.

Інтерпретація отриманих показників

1. Алгоритм оцінки результату спірометрії →рис. 25.4-3. Першочергове значення мають ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1 і ОФВ1/ЖЄЛ (у сумнівних випадках, напр., при граничній величині показника ОФВ1/ФЖЄЛ, можна додатково провести динамічне дослідження ЖЄЛ та оцінити ОФВ1/ЖЄЛ). Решта показників мають допоміжне значення.

Рисунок 3. Алгоритм оцінки спірометричнoгo дocлiдження

2. Значення параметра вважається нормальним, якщо воно перевищує нижню межу норми (lower limit of normal — LLN) або дорівнює їй, тобто становить ≥5 центиля, або SR (SDS) >–1,645. Прийнято також виражати результати у відсотках значень, належних для віку, статі та зросту (% належного значення). Діапазон норми для ЖЄЛ, ФЖЄЛ і ОФВ1 становить ±20 % належного значення, для ОФВ1/ФЖЄЛ він є дещо вужчим і становить ±11 % належного значення, а для МСОШ і МОШ50 безпосередньо залежить від віку і може перевищувати ±60 % належного значення. Значення ОФВ1/ФЖЄЛ слід прирівнювати до LLN, оскільки застосування критерію <0,7 не враховує змін показника з віком і часто веде до помилкового трактування результату (занадто часте встановлення обструкції в осіб літнього віку і занижена оцінка обструкції у молодих людей), але все ж рекомендується використовувати рекомендації GOLD. Потрібно звернути увагу на показники норми, які використовуються; зараз рекомендуються GLI-2012 (англ. — Global Lung Initiative).

3. Зменшення ФЖЄЛ або ЖЄЛ або нижче нижньої межі норми при відсутності ознак обструкції може свідчити про рестриктивні зміни. Для достовірної діагностики рестриктивних порушень потрібно визначати ЗЄЛ (найкраще за допомогою методу плетизмографії). При рестриктивних захворюваннях на швидке прогресування хвороби вказує ФЖЄЛ впродовж 6–12 міс.

4. Зменшення ЖЄЛ або ФЖЄЛ при наявності ознак обструкції, зазвичай, свідчить про динамічну гіперінфляцію легень і також є показом до плетизмографії.

5. Зменшення Євд вказує на імовірність гіперінфляції легень (особливо при наявності обструктивних змін).