Діагностика вірусних інфекцій

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Забір та вид матеріалу

1. Час забору: забір матеріалу проводіть в гострому періоді інфекції, а у випадку серологічних досліджень після 2–4 тиж. (з метою виявлення динаміки змін концентрації антитіл).

2. Вид, метод забору і транспортування матеріалу: залежить від клінічної форми інфекції, етіологічного фактора і використаного діагностичного методу →табл. 28.2-1 і нижче.

Таблиця 28.3-1. Вид та правила забору і транспортування клінічного матеріалу для вірусологічних досліджень
Локалізація інфекціїa		Матеріал, інструкція забору	Найбільш частий етіологічний фактор	Метод дослідження
ніс, глотка		змиви з носа (розчин Хенкса) або мазок з горла (зробіть забір зонд-тампоном на транспортну систему з розчином Хенкса), сироватка	аденовіруси, ентеровіруси, вірус грипу і парагрипу, кору	культивація, ІФА, виявлення антитіл
		мазок з носоглотки	SARS-CoV-2	ПЛР, виявлення антигенів
нижні дихальні шляхи		мазок з глотки — як вище	вірус грипу і парагрипу, риновіруси, РСВ	як вище
		змиви — хворий кількаразово полоще горло розчином Хенкса, сироватка
		БАЗ	SARS-CoV-2, ЦМВ	культивація, ПЛР, виявлення антигенів
шкіра, слизові оболонки
	пухирці, ерозії	вміст пухирів (у закритому капілярі), зішкріб (у пробірці), мазок з шийки матки, секрет піхви, кал, сироватка	HSV, VZV, ентеровіруси	препарат зішкробу, отриманий методом Tzancka, ІФА, культивація, ПЛР, виявлення антитіл
	висипання іншої морфології	зішкріб з екзантем	ентеровіруси, вірус кору, вірус краснухи, аденовіруси, парвовірус B19	культивація, виявлення антитіл, ПЛР
		мозок з горла (зробіть забір на середовище Хенкса), кал, сеча
		сироватка, кров
менінгіт, енцефаліт, запалення спинного мозку		Мазок з горла (зробіть забір зонд-тампоном на середовище Хенкса)	ентеровіруси	культивація, ПЛР, ІФА, виявлення антитіл в сироваці і лікворі
		кал, мазок з ануса (здійсни забір зонд-тампоном на середовище Хенкса)	ентеровіруси
		ліквор (1–3 мл у суху, стерильну пробірку)	HSV, VZV, вірус кліщового енцефаліту, арбовіруси, аденовіруси, вірус епідемічного паротиту, вірус кору, ентеровіруси
		сироватка
енцефаліт		біоптат головного мозку — на практиці виконується дослідження ліквору	арбовіруси, вірус сказу, герпесвіруси, JC вірус	мікроскопічне дослідження, ПЛР, ІФА
діарея, блювання		мазок з горла (1–3 мл у суху, стерильну пробірку),	аденовіруси	електронна мікроскопія, EIA, ELISA, LAT
		кал (набраний у стерильну, суху пробірку), може бути мазок з анусаб (вміщений в 2 мл 0,9 % NaCl)	аденовірус 40/41, норовірус, ротавіруси
гепатит		сироватка (5–10 мл крові, взятої натще у суху, стерильну пробірку з антикоагулянтом; не використовуйте ватні пробки, лігнін або корок)	HAV, HBV, HCV та інші	виявлення антитіл, виявлення антигенів (серологічні методи), ПЛР, ЗТ-ПЛР, гібридизація
		біоптат	HBV, HCV та інші	гістологічне дослідження та ІФА, ПЛР, ЗТ-ПЛР, гібридизація
кон'юнктивіт, кератит		мазок з кон'юктиви (зробіть забір зонд-тампоном на середовище Хенкса), зішкріб рогівки	аденовіруси, HSV, VZV	ІФА
міокардит		перикардіальна рідина, біоптат серцевого м'яза, кал, плазма	Coxsackie B	культивація, виявлення антитіл
геморагічні лихоманки		змиви з глотки бронхіальний секрет біоптат, сироватка	віруси геморагічних лихоманок	культивація, визначення антитіл, ПЛР
a При деяких системних інфекціях, які супроводжуються віремією, зробіть забір сечі (кір, краснуха, ЦМВ) або цільної крові (кір, ЦМВ) з метою культивації вірусу (кір) або виявлення його антигенів у лейкоцитах (напр., ЦМВ). З метою діагностики ВІЛ надішліть сироватку (EIA або ELISA, Western blot). б Альтернативно, коли не можна зібрати зразок калу. БАЗ – бронхоальвеолярні змиви, ЦМВ — цитомегаловірус, HAV — вірус гепатиту A, HBV — вірус гепатиту B, HCV — вірус гепатиту C, HSV — вірус простого герпесу, ІФА — метод імунофлюорисцентного дослідження, LAT — латекс-аглютинація, ПЛР – метод полімеразної ланцюгової реакції, РСВ — респіраторно-синцитіальний вірус, ЗТ-ПЛР — метод ланцюгової полімеразної реакції із зворотньою транскрипцією, VZV — вірус вітряної віспи та оперізуючого лишаю

Методи ідентифікації вірусів

1. Електронна мікроскопія: дозволяє безпосередньо виявляти частинки вірусу у взятому матеріалі (напр., кал); модифікацією методу дослідження, яка збільшує його чутливість, є імуномікроскопія. Доступна лише в обмеженій кількості лабораторій та у спеціалізованих центрах. Забір і транспортування матеріалу →нижче.

2. Культивування: дозволяє збільшити кількість та підтвердити присутність вірусів у взятому зразку (мазки беруть на транспортну систему із середовищем для культивації клітин [розчин Хенкса] або 0,9 % NaCl, рідина з пухирців на шкірі — у закритому капілярі, зразки тканин, зіскоби — у сухих пробірках, спинномозкову рідину, змиви, отримані з використанням розчину Хенкса, кал, цільна кров, взята з гепарином, сеча). Вірус розмножують у відповідних клітинних (тканинних) культурах або у курячих ембріонах (напр., вірус грипу), а потім ідентифікують на основі цитопатичного ефекту чи з використанням специфічних антитіл (→ виявлення антигену) або ж молекулярними методами. Забір матеріалу здійснюйте у чистий, стерильний резервуар без консервантів, який щільно закривається →табл. 28.2-1. Використання транспортних середовищ для культивації бактерій може зробити неможливим виділення вірусів. Зразки тканин помістіть у невелику кількість 0,9 % NaCl або розчину Хенкса. Пересилайте матеріал у лабораторію при темп. 2–4 °C; перед культивацією матеріал можна зберігати <12–24 год при темп. 4 °C. Якщо немає можливості транспортувати матеріал у лабораторію протягом 24 год, у деяких випадках його можна заморозити та транспортувати у лабораторію в умовах, які роблять неможливим розмороження (узгодьте таку тактику з персоналом лабораторії).

3. Серологічні методи: у клінічній практиці відіграють основну роль під час вірусологічної діагностики. Дозволяють виявляти антигени віруса в клінічному матеріалі та специфічні антитіла класів IgM та IgG у сироватці або підвищення їх титру (зазвичай ≥4-кратного) у т. зв. парних сироватках (в першому зразку, забір якого проведено у гострий період захворювання, та у другому — в період реконвалесценції, через 2–4 тиж.)

1) виявлення антитіл (конкурентний ІФА, ІФА, вестерн-блот, імунохроматографічний аналіз)

а) сироватка (1–2 мл) — без гемолізу, зробіть стерильний забір у щільно закриту пробірку; до 48 год від забору зберігайте та транспортуйте матеріал в умовах холоду (5 ±3 °С); якщо це неможливо → перешліть якнайшвидше при кімнатній темп. (21 ±4 °С). Якщо зразок буде зберігатись >48 год → заморозьте його; транспортуйте в умовах, які роблять неможливим розмороження.

б) цільна кров (≈5 мл) — зробіть забір «на згусток» у стерильну пробірку; пробірку потрібно транспортувати в лабораторію протягом 2 год від забору крові;

в) спинномозкова рідина (≈1 мл) — зробіть стерильний забір у щільно закриту пробірку; правила зберігання і транспортування → як у випадку сироватки (вище). Визначення специфічних антитіл у спинномозковій рідині завжди потрібно проводити паралельно з їх визначенням у сироватці, взятій в той сам час.

2) виявлення вірусних антигенів (імунофлюорисцентний метод, конкурентний ІФА, ІФА, латекс-аглютинація [LAT]):

1) мазок або змиви з носоглотки (з метою ідентифікації вірусів дихальної системи, кору і т. п.) — зробіть забір стерильним тампоном, зволоженим 0,9 % NaCl або розчином Хенкса, далі розмістіть тампон у щільно закритій стерильній пробірці з 1–1,5 мл розчину Хенкса. Кінчик тампону не може бути сухим. Матеріал доставте у лабораторію одразу після забору. У випадку ідентифікації вірусів дихальної системи матеріалом для дослідження також можуть бути приготовані і передані у лабораторію фіксовані ацетоном препарати для мікроскопії.

2) цільна кров — наберіть 6–10 мл у стерильну пробірку з антикоагулянтом та негайно відправте у лабораторію;

3) сеча — наберіть 10–50 мл у стерильний резервуар і відправте у лабораторію відразу після забору;

4) кал →табл. 28.2-1; зберігання і транспортування як при культивації;

5) біоптати тканин — одразу після отримання помістіть зразок тканини у стерильний скляний резервуар, поміж тампонами, зволоженими 0,9 % NaCl. Доставте якнайшвидше у лабораторію (<3 год від забору), до моменту транспортування зберігайте у холодильнику (8–12 °С).

4. Молекулярні методи (виявляють геном вірусу або його специфічні фрагменти): візьміть матеріал у стерильні щільно закриті пробірки або резервуари. Вид матеріалу:

1) цільна кров (≈3 мл) — зробіть забір з антикоагулянтом (найкраще ЕДТА, не використовуйте гепарин! — є неспецифічним інгібітором ПЛР); якщо зразок буде доставлений у лабораторію протягом 24 год, то може транспортуватись при кімнатній температурі (21 ±4 °C), якщо пізніше (до 5 днів), рекомендується зберігання і транспортування у холодильнику при темп. (5 ±3 °С).

2) спинномозкова рідина (1–2 мл) — після забору якнайшвидше доставте зразок у лабораторію, найкраще – у холодильнику при темп. (5 ±3 °С). Якщо його неможливо доставити в лабораторію протягом 24 год → заморозьте його; транспортування повинно відбуватись в умовах, котрі роблять неможливим розмороження.

3) сироватка (2–3 мл) — кров потрібно відцентрифугувати якнайшвидше після забору, а сироватку негайно відправити у лабораторію (→спинномозкова рідина). Якщо не можете доставити сироватку відразу після забору → дійте аналогічно, як із спинномозковою рідиною.

4) сеча (10–20 мл) — зробіть забір з першої струї >2 год після останнього сечовипускання (найкраще — зранку). Зразок доставте у лабораторію так швидко, наскільки це можливо (до кількох годин можна транспортувати при кімнатній темп., якщо довше → розмістіть при темп. 5 ±3 °С і доставте так швидко, як це можливо).

5) біоптати тканин (≥0,2 г) — зробіть забір у стерильні пробірки або у резервуар із стерильним 0,9 % NaCl; зберігання і транспортування →сеча. При необхідності пролонгованого зберігання →спинномозкова рідина.

6) бронхо-альвеолярні змиви (1–2 мл з БАЛ) — зберігання і транспортування →сироватка.