Обструктивний шок

лат. commotus obturativus

англ. obstructive shock

визначення, етіологія та патогенезвгору

Див. розд. I.C.2.

клінічна картина та діагностикавгору

Виникають характерні симптоми шоку (які, зазвичай, розвиваються швидко) і основного захворювання.

Допоміжні дослідження

Основне значення мають візуалізаційні методи дослідження. На РГ грудної клітки можна виявити пневмоторакс. За допомогою КТ-ангіографії можна підтвердити тромбоемболію легеневої артерії. Ультрасонографічні дослідження можуть візуалізувати ознаки тампонади серця, пухлини серця, внутрішньосерцевого тромбу, пневмотораксу чи венозного тромбозу, асоційованого з тромбоемболією легеневої артерії.

Інші дослідження — як при інших видах шоку (див. вище).

лікуваннявгору

Потрібно якнайшвидше розпочати етіотропну терапію. Пацієнтам з тампонадою виконується перикардіоцентез (розд. I.K.3). У випадку напруженого пневмотораксу потрібно виконати його декомпресію (розд. II.J.7). При тромбоемболії легеневої артерії проводиться фібринолітична та антикоагулянтна терапія (розд. I.R.2). Пацієнти з пухлиною серця, внутрішньосерцевим тромбом та тампонадою серця спричиненою розшаруванням аорти або розривом серцевої стінки вимагають проведення кардіохірургічного лікування