лат. mors subita cardiaca
англ. sudden cardiac death (SCD)
ВИЗНАЧЕННЯвгору
Раптова серцева смерть (РСС) — це смерть з серцевих причин, якій передує раптова втрата свідомості, за умови маніфестації передуючих смерті симптомів не раніше, ніж за 1 год. Відповідно до клінічних настанов ESC (2015), термін РСС може використовуватися в таких ситуаціях:
1) раптова смерть людини з прижиттєво діагностованою вродженою або набутою, потенційно смертельною хворобою серця
2) раптова смерть людини, в якої при розтині виявлено ваду серця або судин як імовірну причину смерті, або ж при патологоанатомічному дослідженні жодних явних позасерцевих причин смерті не виявлено, і тому аритмічна подія вважається ймовірною причиною смерті.
ЕПІДЕМІОЛОГІЯвгору
Частота зустрічальності РСС серед загальної популяції оцінюється в ≈1/1000/рік. Вона суттєво зростає у групах із підвищеним ризиком, таких як пацієнти з серцевою недостатністю, після зупинки серця та в групах особливого ризику після інфаркту міокарда. РСС частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. 80% позагоспітальних РСС трапляються вдома, а 15% — на вулиці чи в громадському місці. Лише 2–15% пацієнтів із позалікарняною зупинкою серця потрапляють в лікарню, і не більше половини з них виживають і виписуються із лікарні.
ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗвгору
Найбільш поширеною (80 % випадків) причиною РСС є ІХС. РСС є першою серцевою подією у 30–50 % хворих на ІХС. Більш рідкісні причини:
1) кардіоміопатії (10–15 %) — дилатаційна (іншої етіології, ніж ішемічна), гіпертрофічна, аритмогенна правого шлуночка, некомпактний міокард
2) генетично обумовлені аритмогенні захворювання серця — LQTS, синдром Бругада, CPVT та ін.
3) стеноз аортального клапана
4) синдром пролапсу мітрального клапана
5) аномальне відходження коронарних артерій
6) м’язовий місток над коронарною артерією
7) синдроми преекзитації
8) дисфункція синусового вузла та АВ провідності
9) міокардит
10) травма грудної клітки
11) серце спортсмена.
U ≈5 % РСС відбувається в механізмі ФШ без органічної хвороби серця або іншого визначеного захворювання (т. зв. ідіопатична ФШ).
Першим зафіксованим серцевим ритмом у пацієнтів із раптовою зупинкою серця у 75% випадків є ФШ, якій часто передує ШТ, рідше - брадиаритмія. Слід пам’ятати про інші механізми, що призводять до РСС, зокрема:
1) розрив аневризми аорти або серця
2) масивна тромбоемболія легеневої артерії
3) тампонада серця
4) напружений пневмоторакс.
Оцінка ризику РСС є складною, а фактори ризику та їх прогностичне значення залежать від основного захворювання серця.
Встановлення причини є важливим, оскільки у випадку вроджених захворювань дозволяє застосувати відповідні профілактичні заходи у родичів померлої особи.
профілактикавгору
Профілактика РСС у пацієнтів, які вже перенесли зупинку серця або ШТ із втратою свідомості або падінням тиску (вторинна профілактика) передбачає імплантацію ІКД. Виняток становлять пацієнти з анатомічними аномаліями коронарних артерій та м’язовим містком, у яких найчастіше застосовують хірургічне лікування або стентуванням коронарної артерії, та пацієнти з синдромом WPW, яким проводять черезшкірну абляцію додаткового шляху.
Профілактика РСС у пацієнтів, у яких ще не виникала небезпечна для життя аритмія, але існує високий ризик її розвитку (первинна профілактика), полягає, насамперед, у зменшенні захворюваності на ІХС (розд. I.D.3).
До лікарських засобів, що застосовуються при ІХС та мають задокументовану для зменшення ризику РСС дію, належать: β-блокатори, іАПФ, статини та антагоністи альдостерону.
Окрім ІКД з внутрішньосерцевим електродом (електродами), в даний час також застосовують ІКД з підшкірними електродами (П-ІКД) і зовнішні кардіовертери-дефібрилятори, які пацієнти носять як жилети.
Показання до імплантації цих пристроїв для профілактики РСС — табл. I.G.2-7 та табл. I.G.2-8.
Під час розтину людини, яка раптово померла, особливо молодої людини, рекомендується забезпечити біологічний матеріал для аналізу ДНК, щоб виявити потенційне генетично обумовлене захворювання. Ці заходи важливі для запобігання РСС у родичів померлого.