Черезшкірна абляція

англ. catheter ablation

Черезшкірна абляція полягає у контрольованому місцевому вивільненні енергії через введений у серце електрод (у катетері) з метою деструкції фрагменту міокарда, відповідального за появу або персистенцію аритмії, напр. вогнища утворення передсердної тахікардії або додаткового шляху проведення (пучка Кента) при синдромі WPW.

ОПИС ПРОЦЕДУРИвгору

Найчастіше використовується радіочастотний (РЧ) струм 30–1500 кГц. У тканині спостерігається термічний ефект, за яким слідує тромботичний некроз (діаметр вогнища після 1 аплікації становить 4–10 мм, а глибина — 3–5 мм). Залежно від типу аритмії, лікування якої здійснюється, аплікації виконуються лише локально (вогнищеві аритмії) або лінійно (напр., при тріпотінні передсердь або постінфарктній ШТ). Окрім РЧ струму використовуються кріоаплікації (-70°C), ультразвук, лазер або інші джерела енергії.

На першому етапі процедури проводять ЕФД (розд. I.B.6), щоб визначити механізм аритмії та локалізувати її субстрат. Потім робляться терапевтичні аплікації. Ефект від лікування оцінюють, проводячи контрольне ЕФД.

Підготовка пацієнта

Процедура проводиться після введення заспокійливого ЛЗ, іноді також наркотичного знеболюючого ЛЗ; загальна анестезія не потрібна. У більшості випадків втручання слід проводити після відміни антиаритмічного ЛЗ протягом 5 періодів напіввиведення даного препарату; у випадку аміодарону необхідна перерва ≥4–6 тижнів (бажано 3 місяці).

Для ізоляції легеневих вен пацієнту здійснюють підготовку за допомогою 3-тижневої антикоагулянтної терапії з використанням АВК (МНВ 2–3) або НОАК. Домінуючою точкою зору є те, що вживання цих ЛЗ слід продовжувати протягом перипроцедурного періоду. Необхідно виключити наявність тромбу в лівому передсерді або його вушку за допомогою трансезофагеальної ехокардіографії. Перед абляцією корисно оцінити анатомію лівого передсердя та легеневих вен за допомогою КТ або МРТ.

ПоказАННЯвгору

Ефективність РЧ-абляції в першу чергу залежить від типу аритмії, яку лікують, однак досвід центру, що виконує процедури, відіграє важливу роль, особливо при складних абляціях (табл. I.G.4-4). Показання до абляції представлені при обговоренні окремих аритмій. При багатьох із цих аритмій за допомогою абляції можна досягти тривалого одужання пацієнта.

Протипоказаннявгору

1) вагітність (у виняткових ситуаціях, коли є абсолютні показання до абляції, щоб зменшити або навіть виключити вплив рентгенівського випромінювання, слід використовувати нефлюороскопічну електроанатомічну систему)

2) відсутність можливості отримати судинний доступ

3) наявність тромбу в серці

УСКЛАДНЕННЯвгору

Черезшкірна абляція є безпечною процедурою. Летальність становить <0,2 %, а ризик інших ускладнень — 0,6–3 % (найчастіше <1 %). Можливі ускладнення, пов'язані з:

1) судинним доступом — гематоми, тромбоз глибоких вен, артеріовенозна фістула, псевдоаневризма

2) маніпуляцією катетером або використанням енергії — пошкодження клапана, тромбо-емболічні ускладнення в т. ч. інсульт і тромбоемболія легеневої артерії, перфорація стінки серця з тампонадою, АВ-блокада, спазм або оклюзія коронарної артерії.

Ускладнення абляції ФП можуть бути частішими — див. розд. I.G.1.8.

Збільшення концентрації серцевого тропоніну в крові після абляції пов’язане з кількістю аплікацій та їх місцем, особливо у випадку абляції в лівому шлуночку. Ризик AВ-блокади (<0,5 %) існує при перегородковому розташуванні додаткового шляху поблизу АВ-з'єднання та при тахікардії в AВ-вузлі. Тривалість впливу рентгенівських променів може досягати 60 хв і є значно коротшою, коли використовуються нефлюороскопічні електроанатомічні системи картування.